Номер провадження №11кп/791/563/14 Головуючий в І-й інстанції : ОСОБА_1
Категорія : ч.2 ст.309 КК України Доповідач: ОСОБА_2
2014 року липня місяця 30 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого судді : ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3
При секретарі ОСОБА_4
З участю прокурора: ОСОБА_5
Обвинуваченої: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальне провадження № 1 2013 23 003 0005715 за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона, від 20.05.2014 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсона, українки, громадянки України, з неповною загальною середньою освітою, не одруженої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимої,
Цим вироком, ОСОБА_6 , визнано винною та призначено покарання за ст. 311 ч.1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, за ст. 185 ч.1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, за ст. 309 ч.2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, за ст. 307 ч.2 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 (шести) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 -цілодобовий домашній арешт без застосування електронного засобу контролю, заборонивши їй залишати житло: квартиру АДРЕСА_2 - залишено незмінним до 10.00 годин 19 липня 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 1 349 (одну тисячу триста сорок дев'ять гривень) грн в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Питання з речовими доказами та судовими витратами вирішено.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винною у тому, що вона 21.12.2013 року, приблизно об 15.00 год., перебуваючи в приміщенні супермаркету «АТБ», розміщеному по вул. Миру, 17 в м. Херсоні, умисно, з корисливих спонукань, таємно заволоділа мобільним телефоном «Samsung 5250», який знаходився в сумочці потерпілої ОСОБА_7 , чим спричинила останній матеріальну шкоду в сумі 1 349 гри.
Крім того, 20.02.2013 року, приблизно об 20.00 год., в ході проведення оперативної закупки у ОСОБА_6 , вона, знаходячись на перехресті вулиць Чорноморській та 40 років Жовтня у м. Херсоні, умисно, незаконно, шляхом продажу за 330 грн, збула Іванову 1.1, (анкетні дані змінено), медичний градуйований шприц об'ємом 2,0 мл, всередині якого містилась рідина світло-коричневого кольору, яка згідно висновку фізико-хімічної експертизи № 218-х від 24.02.2014 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,113 г.
Крім того, 14.03.2014 року, приблизно об 09.30 год., в ході проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 працівниками міліції було виявлено та вилучено флакон, в середині якого згідно висновку фізико-хімічної експертизи № 325-х від 17.03.2014 року, знаходилась особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. масою в перерахунку на суху речовину 0,142 г, яку вона умисно, без мети збуту, для особистого вживання, незаконно виготовила та зберігала до моменту виявлення його співробітниками міліції.
Крім того, 14.03.2014 року, приблизно об 09.30 год., в ході проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 працівниками міліції було виявлено та вилучено медичні шприці, в середині яких, згідно висновку фізико-хімічної експертизи № 325-х від 17.03.2014 року, знаходився прекурсор - ангідрид оцтової кислоти, масою в перерахунку на суху речовину 0.11 7 г. який вона, умисно, з метою виготовлення наркотичного засобу, придбала та зберігала до моменту виявлення його співробітниками міліції.
В апеляції прокурор просить вирок щодо ОСОБА_6 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного злочину та особі винного внаслідок м'якості.
Постановити новий вирок стосовно обвинуваченої, відповідно до якого визнати її винною у вчинені злочинів, що передбачені: ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України та призначити їй покарання у виді:
- за вчинення злочину, що передбачений ч. 1 ст. 185 КК України - 1 рік позбавлення волі з поміщенням засудженої до кримінально-виконавчої установи закритого типу;
- за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю засудженої з поміщенням засудженої до кримінально-виконавчої установи закритого типу;
- за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - 3 роки позбавлення волі з поміщенням засудженої до кримінально-виконавчої установи закритого типу;
- за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 311 КК України - 1 рік обмеження волі, з поміщенням засудженої до кримінально-виконавчої установи відкритого типу.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_6 покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначивши їй остаточне покарання, у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю засудженої з поміщенням засудженої до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Посилаеться на те що суд при постановленні вироку, призначаючи ОСОБА_6 мінімальне покарання, не врахував, що ОСОБА_6 вчинила чотири кримінальних правопоршення, одне з яких є тяжким, інші середньої тяжкості. Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_6 , хоча й визнала повністю себе винною у вчиненні інкримінованих їй злочинів проте, не відшкодувала збитків, які нею були завданні потерпілій ОСОБА_7 вчиненням злочину, що передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, що ставить під сумнів її щире каяття та повне визнання своєї вини, про що йдеться у вироку суду. За таких обставин призначенне ОСОБА_6 покарання у виді 6 років позбавлення волі є недостатнім для виправлення засудженої ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових умисних злочинів.
Вказує що санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, проте суд при постановленні вироку зазначене покарання не призначив.
Заслухавши суддю-доповідача, засуджену яка не підтримала апеляцію, міркування прокурора про задоволення апеляції прокурора, останнє слово засудженої, який просила вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про винність засудженої у вчиненні злочинів за які її засуджено, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджується зібраними по справі та дослідженими в суді доказами, та ніким не оспорюється.
Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, проте суд при постановленні вироку зазначене покарання не призначив.
Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилучені у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначення покарання постановлений з порушенням закону та підлягає скасуванню.
Призначене засудженій покарання, яке передбачене за ст. 307 ч. 2 КК України, у віді 6 років позбавлення волі відповідає вимогам ст.ст. 65, 69-1 КК України та вимогам п. 1,2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання » та є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначені покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, скоїла тяжкий злочин, визнання нею вини, щире каяття.
Обговорюючи питання про міру покарання, колегія суддів, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує конкретні обставини справи, те, що вона учинили тяжкий злочин та вважає необхідним призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, що є її власністю та також вважає, що її виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч.1 п.1, 419,420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона, від 20.05.2014 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання - скасувати .
Призначити ОСОБА_6 покарання у виді: за ч. 1 ст. 185 КК України - 1 рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю засудженої; за ч. 2 ст. 309 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 311 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_6 покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначивши їй остаточне покарання, у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю засудженої з поміщенням засудженої до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Вирок набуває законної сили негайно та може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: (три підписи)