Справа № 755/19409/14-ц
"23" липня 2014 р. Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення з місця проживання, -
До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся представник позивача з позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд позбавити останнього права користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та виселити відповідача з місця проживання за зазначеною адресою без надання іншого жилого приміщення.
Розглянувши позовну заяву, вважаю, що вона не відповідає вимогам п.п. 3, 5, 6 ст. 119 ЦПК України.
Зокрема, в позовній заяві зазначено, що відповідач тривалі періоди не з'являється за спірною адресою, на прохання позивача остаточно виселитися та знятися з реєстрації місця проживання не відповідає. При цьому позовна заява не містить зазначення доказів на підтвердження цих обставин, у тому числі посилань на докази того, що відповідач ОСОБА_3 на час звернення з позовною заявою до суду проживає в спірному жилому приміщенні, що є передумовою звернення до суду з позовом про виселення.
Також в позові зазначено, що реєстрація та проживання позивача є негативним фактором, що впливає на ринкову вартість квартири. При цьому якщо реєстрація та проживання позивача чинить їй якісь перешкоди, вона не позбавлена права як знятися з реєстрації місця проживання, так і виселитися з квартири. Для цього немає необхідності звертатися до суду з позовом до іншої особи.
Крім того, вимога позову: позбавити ОСОБА_3 права користування жилим приміщенням не є способом захисту, визначеним статтею 16 ЦК України. Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, крім іншого, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва по смерть. При цьому, з огляду на положення ст. 16 К України та норми Житлового кодексу України, суд не наділений повноваженнями позбавляти особу права, коректною, в даному випадку, може бути вимога позову про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
При цьому, якщо в позові зазначено дві окремі вимоги, сплата судового збору повинна проводитись за кожною вимогою позову.
У відповідності до статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, позивачу (представнику позивача) необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви надати в письмовому вигляді позовну заяву із зазначенням обґрунтування порушення прав позивача відповідачем з посиланням на докази, та чітко визначеними позовними вимогами, у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача та у спосіб передбачений законом, та надати документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» - за кожною вимогою позову.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення з місця проживання - залишити без руху та запропонувати позивачу (представнику позивача) в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ній недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: