ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" липня 2014 р. Справа № 809/2355/14
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1587,19 грн.,-
Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1587,19 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у 2013 році в порушення вимог Податкового кодексу України не в повному обсязі сплачував єдиний податок в зв'язку з чим допустив заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 1587,19 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, згідно з яким Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківськй області позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.
Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, хоча і не прибули всі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, то відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи доводи позивача, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік у Державній податковій інспекції у м.Івано-Франківську.
Згідно із поданою 07.02.2012 року ОСОБА_1 заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідача з березня 2012 року переведено на спрощену систему оподаткування шляхом сплати єдиного податку (а.с.12). Відповідно до обраного виду діяльності (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, інші види роздрібної торгівлі), переліку фіксованих ставок єдиного податку для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку для здійснюваного відповідачем виду діяльності, встановлено максимальну ставку єдиного податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн.
Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам Податкового кодексу України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Відповідач, у відповідності до вимог ст.ст.291-299 Податкового кодексу України з березня 2012 року перейшов на спрощену систему оподаткування та отримав свідоцтво платника податку зі ставкою єдиного податку 20%, група 2.
Приписами абзацу 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, встановлено, що до суб'єктів господарювання другої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відносяться, зокрема, фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі у 2014 році становить 1218,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 295.1 статті 295 ПК України, встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Відповідно до довідки виданої Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську від 04.07.2014 року за відповідачем станом на 03.07.2014 року обліковується заборгованість по єдиному податку в сумі 1587,19 грн. (а.с.5).
Заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку в сумі 1587,19 грн. підтверджується довідкою про борг станом на 03.07.2014 року (а.с.5), витягом з облікової картки платника єдиного податку (а.с.8-9), а також іншими матеріалами справи.
Статтею 59.1 Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем на підставі ст.59.1 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ф» № 120-11 від 15.07.2013 року на суму 440,19 грн., яка ним отримана, що підтверджується підписом відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.11).
Пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи, що на момент розгляду справи, відповідачем не надано підтвердження сплати заборгованості в розмірі 1587,19 грн., внаслідок чого виникла заборгованість по його сплаті, суд дійшов висновку, що сума зазначеного боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1587 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім гривень) 19 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.