Справа № 524/10358/13-ц
22.07.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Середа А.В.
з участю секретаря - Кот А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори, Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, публічного акціонерного товариства «Укртатнафта», комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків №96 про анулювання свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на частину квартири, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори, Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, публічного акціонерного товариства «Укртатнафта», комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків №96 про анулювання свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на частину квартири.
В позові вказував, що 26.03.1993 р. його мати - ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про одруження, видане 26.03.1993 р. Кременчуцьким Палацем шлюбів, актовий запис № 361.
Після укладення шлюбу матері було присвоєно прізвище «ОСОБА_6».
Від шлюбу у них народилась донька, його сестра - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначав, що його вітчим ОСОБА_7 на той час працював на АТ «Кременчукнафтооргсинтез» та перебував на квартирному обліку за місцем своєї роботи.
Вказував, що 1995 році вітчим отримав ордер на квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї 3 чоловіка - ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_1.
Вказував, що в цей же рік вітчим ОСОБА_7, його мати ОСОБА_6 та він переїхали проживати у спірну квартиру та були в ній зареєстровані з 17.11.1995 року і мешкали весь час.
Зазначав, що 1996 році ОСОБА_7, повідомив, що квартира приватизована на всіх членів сім'ї.
Вказував, що документи на квартиру він ніколи не бачив, так як на той момент йому було 11 років, оформленням документів займався лише ОСОБА_7
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області, актовий запис № 274.
Вказував. що на час смерті матері йому було 14 років і він мешкав у цій квартирі, тобто фактично прийняв спадщину після померлої матері як неповнолітній.
Зазначав, що частка матері у праві спільної сумісної власності на квартиру мала була складати 1/3 частину, так як на час приватизації в квартирі було зареєстровано три чоловіка, тому вважає, що відповідно його частка, яку він фактично прийняв, складає 1/9 частину.
Вказував, що після смерті матері ніхто з членів його родини, в тому числі і ОСОБА_7 не оформлювали спадщину.
Зазначав, що в 2002 році ОСОБА_7 став зустрічатися з ОСОБА_4, і ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дитина - ОСОБА_5.
З 2004 року останній зареєстрований у цій квартирі.
Вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер - ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського правління юстиції у Полтавської області, запис № 274, актовий запис № 567.
Заповіту останній не залишив.
Зазначав, що після смерті ОСОБА_7 в спірній квартирі мешкає він, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з неповнолітнім сином.
Зазначав, що до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері я не звертався, так як на той час був неповнолітнім, а після смерті ОСОБА_7 не звертався, так як не вхожу до кола спадкоємців.
Вказував, що жовтні 2013 році його сестра ОСОБА_2, повідомила йому, що вона і ОСОБА_4, як мати ОСОБА_5, прийняли спадщину після вітчима, а він не має прав на спірну квартиру, так як вітчим ОСОБА_7 був єдиним власником і йому необхідно звільнити квартиру.
Звернувшись до ТОВ «Фірма «Гарпун» він отримав довідку від 13.11.2013 року, з якої йому стало відомо, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 дійсно зареєстроване тільки на ОСОБА_7 на підставі свідоцтва № 788 від 28.12.1996 р., виданого Управлінням житлово-комунального господарства Кременчуцької міської Ради народних депутатів, саме з цього моменту я дізнався про порушення свого права власності на частину квартири.
Вважає, що в ході приватизації спірної квартири були грубо порушені вимоги законодавства України, внаслідок чого його мати - ОСОБА_6 та він безпідставно були позбавлені права власності кожний на 1/3 частини квартири, чим було порушене їх Конституційне право на житло та право придбати це житло у власність.
Просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 та анулювати свідоцтво № 788 на право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого 28 грудня 1996 р. Управлінням житлово-комунального господарства Кременчуцької міської Ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_7.
Встановити, що ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_6 в порядку безоплатної приватизації житла належать на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Встановити, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_6 на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_9 позовні вимоги підтримали в повному обсязі за обставин викладених у описовій частині позову.
Представник відповідача - Управління житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради - позов не визнала за обставин пропуску позивачем строку позовної давності, хоча з доводами, викладеними в позові в судовому засіданні - погодилася.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 з позовними вимогами позивача, погодилася при вирішенні спору, покладалася на розсуд суду.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_4, що діяла в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5 та її представник проти позову заперечували, мотивуючи це тим, що позивач пропустив строк позовної давності та тим, що покійний ОСОБА_7 був єдиним власником спірної квартири. Просили суд в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи без самостійних вимог Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука проти позову не заперечував. Просив позов задовольнити в повному обсязі заявлених вимог.
Представники третьої особи без самостійних вимог Публічного акціонерного товариства «Укртатнафта», комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків №96 в судове засідання повторно не з'явилися . Про дату, місце та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Суд заслухавши пояснення сторін їх представників, свідків ОСОБА_10,ОСОБА_11, які підтвердили, що ОСОБА_7, був одноособовим володільцем спірної квартири, вивчивши матеріали справи, співставивши всі докази, хронологію подій, які мають значення для постановлення рішення по суті справи, прийшов до висновку, що в позов ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори, Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, публічного акціонерного товариства «Укртатнафта», комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків №96 про анулювання свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на частину квартири - підлягає до задоволення за наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.03.1993 р. мати позивача - ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про одруження, видане 26.03.1993 р. Кременчуцьким Палацем шлюбів, актовий запис № 361.
Після укладення шлюбу матері позивача було присвоєно прізвище «ОСОБА_6».
Від шлюбу у них народилась донька, сестра позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановлено, що вітчим позивача - ОСОБА_7, працював на АТ «Кременчукнафтооргсинтез» та перебував на квартирному обліку за місцем своєї роботи.
Встановлено, що 1995 році ОСОБА_7 отримав ордер на спірну квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї 3 чоловіка - ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_1.
Зазначені обставини підтверджуються документами, що знаходяться в матеріалах справи.
Встановлено, що в цей же рік ОСОБА_7, ОСОБА_6 та позивач переїхали проживати у спірну квартиру та були в ній зареєстровані з 17.11.1995 року і мешкали весь час.
В цей же рік спірна квартира була приватизована ОСОБА_7 з використанням житлових чеків, що належали ОСОБА_7, ОСОБА_6 та неповнолітньому позивачу.
Встановлено, що документи на приватизовану спірну квартиру, позивач не бачив, так як на той момент йому було 11 років, оформленням документів займався лише ОСОБА_7
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача - ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області, актовий запис № 274.
Встановлено. що на час смерті матері позивачу було 14 років і він мешкав у спірній квартирі, тобто, на думку суду, фактично прийняв спадщину після померлої матері як член сім'ї, проживаючи в ній.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер - ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського правління юстиції у Полтавської області, запис № 274, актовий запис № 567.
Заповіту останній не залишив.
Встановлено, що після смерті ОСОБА_7 в спірній квартирі мешкає позивач, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з неповнолітнім сином.
Встановлено, що до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері позивач не звертався, так як на той час був неповнолітнім, а після смерті ОСОБА_7 не звертався, так як не входив до кола спадкоємців першої черги спорідненості.
Згідно ст. 64 Житлового Кодексу України, мати позивача та позивач на момент приватизації спірного житла були членами сім'ї наймача, проживали разом з ним, користувалися нарівні з наймачем усіма правами, в тому числі і передбаченими ст. 65 Житлового Кодексу України та ст.ст. 4,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно ст.ст. 5,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Механізм використання житлових чеків визначений Постановою Кабміну №305 від 26.04.1993 року «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків», наказом правління НБУ №30 від 15.03.1993 року «Про затвердження Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів».
Згідно вказаної постанови, громадянам України в установах Ощадного банку України відкриваються іменні приватизаційні депозитні рахунки на повну вартість житлового чека, що свідчить про набуття громадянином статусу потенційного покупця об'єктів приватизації.
Депозитні рахунки відкриваються при наявності приватизаційного платіжного доручення. Яке підтверджує, що громадянин України доручає відділенню банку здійснити переказ належної суми з свого рахунку на рахунок відповідного позабюджетного фонду приватизації або фінансового посередника.
Частка або вся вартість житлового чека списується за поданням органу приватизації державного житлового фонду. Кошти з приватизаційних депозитних рахунків (житлових чеків), використані громадянами України для розрахунків за придбані об'єкти приватизації та зараховані до відповідних позабюджетних фондів приватизації, погашаються та вилучаються з обігу.
Встановлено, що номінальна вартість житлового чеку, яка на дату прийняття Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» складала 1200 крб.
Згідно індексації за 1996 рік - 420000 крб., що дає право на приватизацію 21 кв.м. загальної площі квартири та додатково 10 кв.м. на сім'ю, що закріплено в ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Встановлено, що в процесі оформлення ОСОБА_7 свідоцтва про право особистої власності на спірну квартиру, житловий чек позивача та житловий чек матері позивача - ОСОБА_6 та позивача на приватизацію житла були використані за місцем роботи ОСОБА_7 на АТ «Кременчукнафтооргсинтез», що знайшло своє підтвердження в суді відповідними документами та використаними житловими чеками.
Згідно з положеннями норм ст. 16 Цивільного Кодексу України особа вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Згідно ст. 76 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов.
Право звернення з позовом у позивача, на думку суду, виникло з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а саме з 13.11.2013 року коли позивач отримав довідку з ТОВ «Фірма «Гарпун», з якої йому стало відомо, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване на ОСОБА_7 на підставі свідоцтва № 788 від 28.12.1996 р., виданого Управлінням житлово-комунального господарства Кременчуцької міської Ради народних депутатів.
Тому доводи представника відповідача - Управління житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради про не визнання позову за обставин пропуску позивачем строку позовної давності суд - не приймає за їх безпідставності.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в ході приватизації спірної квартири були порушені вимоги діючого законодавства України, внаслідок чого мати позивача - ОСОБА_6 та позивач безпідставно були позбавлені права власності кожний на 1/3 частини квартири, чим було порушене їх право на житло, передбачене ст.ст. 41, 43 Конституції України, а тому позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 14, 57-59, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільно-процесуального Кодексу України, Постановою Кабміну № 305 від 26.04.1993 року «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків», наказом правління НБУ №30 від 15.03.1993 року «Про затвердження Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів», ст.ст. 3,4,5,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 64 Житлового Кодексу України, ст. 76 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, ст.16 Цивільного Кодексу України в редакції 2004 року, ст.ст. 41,43 Конституції України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори, Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, публічного акціонерного товариства «Укртатнафта», комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків №96 про анулювання свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на частину квартири - задовольнити.
Визнати недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7.
Анулювати свідоцтво № 788 на право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого 28 грудня 1996 р. Управлінням житлово-комунального господарства Кременчуцької міської Ради народних депутатів на ім'я ОСОБА_7.
Встановити, що ОСОБА_1 в порядку безоплатної приватизації житла належить на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Встановити, що ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку безоплатної приватизації житла належало на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Встановити, що ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2. в порядку безоплатної приватизації житла належало на праві власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Встановити, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_6 на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1.
Повний текст рішення буде виготовлено 28.07.2014 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: