Справа: № 825/1773/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
30 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування вимоги, -
ФОП ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу від 18.02.2014 року № Ф - 2360, зобов'язання припинити нарахування єдиного соціального внеску, як особі, що перебуває на пенсії за віком.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення від 30.12.1992 року серія НОМЕР_1), було зменшено пенсійний вік, встановлений ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2, позивач з 24.11.2011 року є пенсіонером за віком.
18.02.2009 року позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Податковим органом складено та направлено позивачу вимогу від 18.02.2014 року №Ф-2360 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску. Відповідно до зазначеної вимоги сума заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску станом на 31.01.2014 року складає 1218,67 грн., в тому числі недоїмка 1218,67 грн.
Позивачем було оскаржено зазначену вимогу до Головного управління Міндоходів в Чернігівській області. Рішенням останнього від 14.05.2014 року № 467/ф/25-01-10-05-15 скаргу позивача залишено без розгляду.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи та вирішуючи питання правомірності спірної вимоги, колегія суддів повідомляє наступне.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів того, що позивачка у відповідності до ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», укладала договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки, в наслідок участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС йому було занижено пенсійний вік та призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_2.
Доводи апелянта, що до позивача не може бути застосовано положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в зв'язку з не досягненням позивачем пенсійного віку згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегією суддів не приймається до уваги з таких підстав.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для громадян України встановлений загальний пенсійний вік, з настанням якого вони можуть претендувати на виплату пенсії за віком (зокрема для чоловіків він становив 60 років). Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з викладеним особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є пенсіонерами за віком, і це відповідає Прикінцевим положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, ФОП, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 року № 21-125а14 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.06.2013 року у справі № К/800/19819/13.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для повного захисту прав, свобод та інтересів сторони, необхідно зобов'язати відповідача внести відомості до картки особового рахунку платника про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 11.06.2014 року.
За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У відповідності до наведених вимог суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність винесеної ним вимоги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Безименна Н.В.
Федотов І.В.