Справа № 2-а-3947/11/0228
Головуючий у 1-й інстанції: Цимбалюк Л.П.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
17 липня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Загороднюк А.Г.
судді: Драчук Т. О. Смілянець Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області на постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену надбавку до пенсії 50% як учаснику війни.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень статтей 197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в силу положень статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551 - XII учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 50% мінімальної пенсії за віком як учаснику війни.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням, та має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В результаті звернення позивача до управління пенсійного фонду із заявою про здійснення перерахунку та виплати недорахованої суми щомісячного підвищення до пенсії, як учаснику війни, згідно статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, останній отримав відмову .
Відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність підстав для здійснення перерахунку у зв'язку з тим, що позивачу виплачується підвищення до пенсії в розмірі, визначеному статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У відповідності до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції, що діяла з 22 жовтня 1993 року по 01 січня 2007 року, передбачено, що учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 50% мінімальної пенсії за віком.
В подальшому 05 жовтня 2005 року до частини 4 статті 14 вказаного Закону були внесені зміни, згідно яких з 01 січня 2007 року розмір підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги з 50% мінімальної пенсії за віком змінено на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідач правомірно здійснював після 01 січня 2007 року нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області задовольнити повністю.
Постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О.
Смілянець Е. С.