15 липня 2014 рокусправа № 182/7308/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2013 року у справі № 182/7308/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні з 01 листопада 2010 року та з 01 червня 2011 року перерахунку призначеної до виплати пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01 листопада 2010 року на підставі наказу Міністра оборони України від 05 листопада 2010 року № 576 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 22 липня 2010 року №380» та з 01 червня 2011 року на підставі наказу Міністра оборони України від 25 червня 2011 року № 355 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 28 січня 2011 року №50». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, відмовляючи в здійсненні відповідного перерахунку призначеної пенсії, відповідач порушує частину третю статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт зазначає, що зазначеними наказами Міністра оборони України змінився розмір однієї зі складових грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а тому він має право на перерахунок пенсії.
У судовому засіданні позивач доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав в повному обсязі.
Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що обчислення розміру грошового забезпечення для розрахунку пенсії належить до компетенції Дніпропетровського обласного військового комісаріату, який мав підготувати та подати до органів, що призначають пенсії, необхідні для призначення документи. Чинним законодавством не передбачений обов'язок органів Пенсійного фонду України здійснювати перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям будь-яким міністерством власних наказів.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл бюджетних призначень на 2010 рік та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2010 року № 969 для військовослужбовців Збройних Сил України встановлено додаткове призначення на видатки споживання, у тому числі і на грошове забезпечення - 72,8 млн. гр. Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року №2857-УІ для Міністерства оборони передбачено збільшення грошового забезпечення військовослужбовців на 24,6%. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 та Постанови № 969 наказом Міністра оборони України від 05 листопада 2010 року №576 були внесені зміни до Наказу Міністерства оборони України №380. Зокрема абз. 5 п.9 Наказу Міністерства Оборони України №380 викладено в такій редакції «премія особам рядового, сержантського та старшинського складу 70% посадового окладу; науково-педагогічним працівникам та працівникам з числа військовослужбовців військової кафедри вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів навчальних закладів, які мають статус національних, - 70% посадового окладу, іншим військовослужбовцям - 55% посадового окладу. Цей наказ застосовується з 01 листопада 2010 року. В квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про надання Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відомостей про розмір грошового забезпечення, з якого необхідно здійснити перерахунок пенсії. Дніпропетровський обласний військовий комісаріат листом 16 травня 2013 року повідомив його про те, що підстав для перерахунку пенсії за 2010, 2011 роки не має. Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 14 червня 2013 року №31355013 відмовив у перерахунку пенсії, пославшись при цьому на те, що законні підстави для такого перерахунку відсутні.
Відмовляючи у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для перерахунку пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 1 Порядку перерахунку раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок,доплат, підвищень) та премій розмірах, установлених законодавством.
У відповідності до положень пункту 5 постанови №1294 передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяють на їх утримання, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
На виконання зазначеної постанови наказом №50 зі змінами, внесеними наказом № 355, встановлено розміри премії військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для їх грошового забезпечення у 2011 році.
Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом №355, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Зазначена правова позиція викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 18 лютого 2014 року, яка відповідно статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів України при розгляді справ у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2013 року у справі № 182/7308/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко