08 липня 2014 рокусправа № 811/2329/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів воєнній сфері в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання виплатити заборгованість з грошової компенсації за речове майно, -
Кіровоградський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах громадянки ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить зобов'язати відповідача провести виплату на користь громадянки ОСОБА_1 , заборгованості з компенсації за речове майно у сумі 8659,11 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що при звільненні з військової служби ОСОБА_1 не виплачено компенсацію за речове майно в сумі 8659,11 грн., що підтверджується виданою речовою службою військової частини НОМЕР_1 довідкою №88 від 29.04.2013 року, що суперечить ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за недоотримане речове майно у сумі 8659,11 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду. В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи просить постанову скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні вимог.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, просив їх задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Прокурор проти апеляційної скарги заперечував в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходила дійсну військову службу за контрактом на посаді радіотелеграфіста взводу зв'язку у військовій частині НОМЕР_1 , де знаходилась на усіх видах забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2013 року №4-пм її звільнено з військової служби у відставку за пунктом «в» (за віком). З 03 квітня 2013 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення (а.с.8).
При звільненні ОСОБА_1 не було виплачено компенсацію за речове майно в сумі 8659,11 грн., що підтверджується довідкою №88 від 29.04.2013 року, яка видана Військовою частиною НОМЕР_1 (а.с.7).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року), військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Відповідно до статті 2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» (далі - Закон № 1459-ІІІ) дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.
Законом України від 3 листопада 2006 року № 328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» статтю 9 Закону України № 2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
При цьому положення частини другої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.
На думку колегії суддів, на момент звернення ОСОБА_1 для отримання грошової компенсації замість речового майна Закон № 2011-XII не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а пункт 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, не підлягає застосуванню, оскільки суперечить положенням Закону № 2011-XII.
Виходячи з викладеного колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, така думка суду узгоджується з практикою Верховного суду України викладеною у постанові від 19 березня 2013 року у справі №21-38а13.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п.4 ч. 1 ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів воєнній сфері в інтересах ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня моменту складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 11 липня 2014 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: С.В. Сафронова