15 липня 2014 рокусправа № 331/6979/13-а(6а/331/60/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного нотаріусу ОСОБА_1
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2013 року у справі за заявою Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. -
04 вересня 2013 року Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Голвоного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Заява обґрунтована тим, ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2012 року року стягувачем по справі №2а-334/2007 року визано ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя. У зв'язку із зміною сторони стягувача, оригінал виконавчого документу було передано до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, проте вказаний документ було втрачено.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2013 року заяву ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя було задоволено. Видано дублікат виконавчого листа. по справі №2а-334/2007 та зазначено в ньому наступні реквізити фінансової установи, на які необхідно стягнути борг:
розрахунковий рахунок - 33215858700005
код платежу - 5011010200,
призначення платежу - «*;147;2660511972;11010200»
одержувач - УДКСУ у Комунарському районі,
ЄДРПОУ - 38025435,
банк - ГУДКУС у Запорізькій області
Поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа по справі №2а-334/2007.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Приватний нотаріус ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги, в якій посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, просив визнати нечинною ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2013 року і закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя не було стороною у справі, а відтак не мала права на звернення до суду з питання отримання дублікату документу, який засвідчує права на стягнення грошових коштів. Крім того, суду першої інстанції не було повідомлено про те, що виконавче провадження за виконавчим листом було відкрито 21.07.2009 року та завершено і винесено постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31 грудня 2009 року та зазначено термін повторного пред'явлення виконавчого листа до стягнення -31 грудня 2012 року.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2012 року задоволено заяву про заміну сторони з ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя на ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя по стягненню заборгованості по прибутковому податку з приватного нотаріуса ОСОБА_1 у сумі 58443,66 грн. Вказана ухвала не оскаржувалась в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або за поданням державного виконавця може видати його дублікат.
Аналізуючи вищевикладену норму процесуального Закону, колегія суддів відзначає, що для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа встановленню підлягають такі два юридичні факти як: втрата виконавчого листа та наявність заяви особи або подання державного виконавця про видачу його дублікату. Тобто, при вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа суд не повинен аналізувати та встановлювати жодні додаткові обставини, такі як причини і обставини втрати виконавчого листа, винних осіб тощо.
Також з аналізу ст. 260 КАС України вбачається, що підставою до відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату може бути лише відсутність тих юридичних фактів, з якими закон пов'язує можливість видачі дублікату виконавчого листа.
Отже, така обставина, як розгляд звернення про видачу дублікату виконавчого листа, не може бути правовою підставою до відмови у видачі дублікату виконавчого листа, за умови встановленого факту його втрати та наявності письмової заяви стягувача щодо його видачі.
Таким чином, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та проаналізувавши законодавчі норми, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності видачі дубліката виконавчого листа.
Стосовно вимоги заявника про поновлення строку пред'явлення вищевказаного виконавчого лист до виконання, колегія суддів вважає її обґрунтованою, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 261 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що вказані заявником заяви причини для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважними, а тому заява в цій частині також підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський