"15" квітня 2013 р. справа № 2а-2140/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2011 року у справі № 2а-2140/11 по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В травні 2011 року позивач звернувся з позовом до суду в якому просив визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки. Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації по призначенню та виплаті разової грошової допомоги до 09 травня. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації нарахувати та виплатити відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічну допомогу на оздоровлення за 2008-2011 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за кожень рік, та проводити виплати в майбутньому на весь час дії Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації нарахувати та виплатити відповідно до статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" разову грошову допомогу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2011 рік.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2011 року у справі № 2а-2140/11 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації щодо недоплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 та 2011 роки. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації забезпечити нарахування та виплату недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 та 2011 роки відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру п'яти мінімальних заробітних плат, що діяли на момент належної виплати. Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, як інваліду 2-ї групи відповідно до статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації забезпечити нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, як інваліду 2-ї групи відповідно до статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і користується пільгами, встановленими Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З листів Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації № 1807 від 05.04.2011 року та № 1904 від 08.04.2011 року вбачається, що відповідач відмовив позивачеві у призначені та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня, посилаючись на відсутність необхідного коду програмної класифікації і розрахункового рахунку для даної виплати. Нарахування позивачеві допомоги на оздоровлення у 2008-2011 роки проведено у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме в розмірі 120,00 гривень.
Згідно ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІI групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
При цьому, згідно абзацу 7 ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік була виплачена позивачу в 2010 році у розмірі 120 гривень та за 2011 рік в розмірі 120,00 гривень, що підтверджується довідкою відповідача (а.с. 8).
Оскільки Верховною Радою України дія статті 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протягом 2010 та 2011 років не призупинялась, відповідачем безпідставно проводилась виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах менших ніж передбачено ч.4 ст.48 даного Закону.
Згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам ІІ групи щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" зміни до частини 5 статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня не вносились, тобто, на спірний період Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом.
Отже, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 18.03.2009 року №211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та про «Жертви нацистських переслідувань», та постанова КМУ від 07.04.2010 року №299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», якими визначено розмір виплат разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги, слід керуватися Законом (Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановами КМУ від 18.03.2009р. №211 та від 07.04.2010р. №299).
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198,ст.200, ст.205,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської райдержадміністрації - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2011 року у справі № 2а-2140/11 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров