12 листопада 2013 рокусправа № 2а-3746/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою професійно-технічного училища №6 м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року у справі №2а-3746/10/0470 за позовом професійно-технічного училища №6 м.Дніпропетровська до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, яке є правонаступником Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, Довженко Юрія Олеговича - головного спеціаліста державного інспектора з енергозбереження Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання неправомірними дій та скасування акту, -
Професійно-технічне училище №6 м.Дніпропетровська звернулось до суду з позовом до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Довженко Юрія Олеговича - головного спеціаліста державного інспектора з енергозбереження Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, в якому просило визнати неправомірними дії головного спеціаліста - державного інспектора з енергозбереження територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області Довженка Юрія Олеговича з складання акта №15-5/3.21-63 від 07.07.2009р. та постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів №15-5/3.12-71 від 07.07.2009р.; скасувати акт №15-5/3.21-63 від 07.07.2009р. та постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів №15-5/3.12-71 від 07.07.2009р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України проведено планову перевірку професійно-технічне училище №6 м.Дніпропетровська з питань енергозбереження, за результатами якої складено акт №15-5/3.21-63 від 07.07.2009 року, припис до акту №15-5/3.21-63 від 07.07.2009 року.
На підставі зазначеного акта Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України прийнято постанову про застосування економічних санкцій №15-5/3.12-71 від 07.07.2009 року, якою до позивача застосовано економічні санкції (енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів).
Відповідно до оскаржуваної постанови про застосування економічних санкцій, розрахунки використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів проведено згідно Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, перезатвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 № 89.
Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятої постанови про застосування до позивача підвищеної плати з огляду на те, що Методика визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, перезатверджена наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 № 89, на підставі якої Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України здійснено розрахунок перевитрат паливно-енергетичних ресурсів позивачем, використана правомірно, оскільки не підлягає державній реєстрації.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Указом Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Також установлено, що державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.
На виконання цього Указу постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 затверджено Положення.
Підпунктом „б" пункту 4 Положення встановлено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Згідно з підпунктом „е" пункту 5 Положення на державну реєстрацію не подаються акти рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
Пунктом 15 Положення передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Методика була затверджена наказом Державного комітету України з енергозбереження від 26 жовтня 2001 року № 113.
16 листопада 2001 року Міністерство юстиції України відмовило у державній реєстрації зазначеної Методики з посиланням на те, що вона має нормативно-технічний характер (встановлює механізм визначення обсягу неефективного використання ПЕР на промислових об'єктах, що виробляють і споживають електричну та теплову енергію.
Указом Президента України від 31 грудня 2005 року № 1900/2005 утворено Агентство.
Відповідно до статті 7 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 року № 412, нормативно-правові акти Агентства підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
Наказом від 13 грудня 2006 року № 89 Агентство перезатвердило Методику, проте на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку її не подало.
Відповідно до змісту Методики, нею встановлено порядок визначення обсягу неефективного використання ПЕР, наведено формули для виконання розрахунків їх перевитрат з метою забезпечення економічного механізму енергозбереження.
Проведені відповідно до Методики розрахунки обсягів нераціонального використання ПЕР використовуються при застосуванні економічних санкцій та нарахуванні енергетичного збору.
Ця Методика, відповідно до сфери її застосування, поширюється на всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню ПЕР, розміщених на території України, а також на окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ та їх філій незалежно від форм власності, що виробляють або споживають електричну та теплову енергію, а також інші ПЕР.
Метою застосування Методики є: виконання розрахунків перевитрат ПЕР; контроль за додержанням норм законодавства про енергозбереження на підприємстві; контроль за виконанням вимог нормативних документів щодо підтримання та підвищення технічного рівня енергоефективності обладнання та систем енергопостачання тощо.
Зважаючи на коло суб'єктів, на яких поширює свою дію Методика, а також те, що на підставі проведених відповідно до її вимог розрахунків обсягів нераціонального використання ПЕР застосовуються економічні санкції та нараховується енергетичний збір, колегія суддів вважає, що цей нормативно-правовий акт міг бути направлений на виконання лише після його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
Зазначена позиція суду касаційної інстанції узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 04 червня 2013 року у справі №21-140а13.
Враховуючи, що розмір перевитрат відповідачем ПЕР розраховано відповідно до Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, яка перезатверджена наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 № 89, та не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а також, враховуючи, що розмір економічних санкцій базується на обрахунку розміру перевитрат, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для примусового стягнення з відповідача підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача зі складання акту перевірки № 15-5/3.21-63 від 07.07.2009 року та його скасування, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення.
В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання раціонального (ефективного) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для позивача.
Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки певних висновків не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача зі складання акту перевірки № 15-5/3.21-63 від 07.07.2009 року та його скасування не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи є підставою, для скасування оскаржуваної постанови суду із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів з наведених підстав.
Керуючись п.3 ч.1 ст198, п. 4 ч. 1 ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу професійно-технічного училища №6 м.Дніпропетровська - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року у справі №2а-3746/10/0470 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов професійно-технічного училища №6 м.Дніпропетровська до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, яке є правонаступником Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, Довженко Юрія Олеговича - головного спеціаліста державного інспектора з енергозбереження Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання неправомірними дій та скасування акту - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів №15-5/3.12-71 від 07.07.2009 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров