11 грудня 2013 рокусправа № 808/2092/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року по справі № 808/2092/13-а
за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2
до Районного комунального підприємства «Василівське бюро технічної інвентаризації» Василівської районного ради Запорізької області
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька насіннєва станція»
про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації на об'єкт нерухомості,-
ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Районного комунального підприємства «Василівське бюро технічної інвентаризації» Василівської районного ради Запорізької області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька насіннєва станція» про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації на об'єкт нерухомості.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року по справі № 808/2092/13-а позовна заява залишена без розгляду.
Ухвалу суду мотивовано тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року по справі № 808/2092/13-а та направити справу до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи. На думку апелянта, суд не врахував те, що ТОВ «Запорізька насіннєва станція» направляла на адресу позивачів листи з вимогою звільнення житлового будинку без посилання на проведення державної реєстрації, які позивачем отримано 12.10.2012 року. Про реєстрацію права власності за ТОВ «Запорізька насіннєва станція» позивачеві достовірно стало відомо після звернення до Василівського районного суду Запорізької області з позовною заявою про визнання права власності на житловиц будинок після отримання заперечень на позов у вересні 2012 р., (зареєстроване у канцелярії суду 14.08.2012), а тому строк звернення до суду не є пропущеним.
Позивач в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи в силу припису ч. 4 ст. 196 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.06.2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 звернулися до ТОВ "Запорізька насіннєва станція" з письмовою заявою стосовно належності будинку АДРЕСА_1 підприємству ТОВ "Запорізька насіннєва станція" на праві власності та на підставі яких документів та чи не заперечує ТОВ "Запорізька насіннєва станція" проти оформлення права власності на вказаний житловий будинок за сім'єю ОСОБА_4.
Третя особа ТОВ "Запорізька насіннєва станція" направила всім заявникам відповідь від 05.07.2012 року, в якій повідомила, що відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 21.02.2012 року за № 33247273 ТОВ "Запорізька насіннєва станція" є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідь направлена 05.07.2012 року рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Крім того, з відповіді Запорізької дирекції Центру поштового зв'язку № 3 від 18.04.2013 № 02-155 вбачається, що рекомендований лист від 05.07.2012 року на ім'я позивачки вручено 12.07.2012 року особисто.
При розгляді справи судом першої інстанції від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька насіннєва станція" надійшла заява про застосування строку звернення до суду, оскільки директором ТОВ "Запорізька насіннєва станція" позивачу надавалася письмова відповідь від 05.07.2012 року, в якій повідомлялося про право власності на житловий будинок. В липні 2012 року позивачі звернулися до Василівського районного суду Запорізької області з позовною заявою про визнання за родиною ОСОБА_4 права власності на спірний житловий будинок (в подальшому змінено позовні вимоги на визнання права користування). В попередньому судовому засіданні представником ТОВ "Запорізька насіннєва станція" надавалось письмове заперечення на позовну заяву, в якій зазначався той факт, що з 20.02.2012 року власником житлового будинку є ТОВ "Запорізька насіннєва станція". Таким чином, позивач вже в липні 2012 року знала про той факт, що власником будинку є ТОВ "Запорізька насіннєва станція", але до лютого 2013 року жодного разу не ставилося питання щодо незаконності проведення державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок за ТОВ "Запорізька насіннєва станція". А відтак, строк звернення до адміністративного суду сплинув. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду без поважних на те причин.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі щодо відсутності порушення строку звернення до суду спростовуються письмовими доказами у справі.
Так, з долученої до позову копії рішення Василівського районного суду Запорізької області від 15.04.2011 № 2-139 2011рік вбачається, що факт реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 червня 2003 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «Запорізька насіннєва станція» описаний судом у вказаному судовому рішенні. Вказана цивільна справа розглядалася за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а отже факт реєстрації права власності на вказаний будинок за ТОВ «Запорізька насіннєва станція» позивачам був відомий вже принаймні у квітні 2011 року із вказаного рішення.
Позивач не довела наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та фактично унеможливлюють своєчасне вчинення відповідних дій. Проте доказів, які б свідчили про наявність таких обставин, суду першої інстанції під час вирішення ним даної справи позивачем не надано.
Статею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позивач не довела наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а отже ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні усіх обставин в їх сукупності. Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують. Також колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення. За наведених обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року по справі № 808/2092/13-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року по справі № 808/2092/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай