08 липня 2014 рокусправа № 804/10964/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Державної реєстраційної служби України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича; Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» звернулося з вищевказаним позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича від 10 липня 2013 року №3840789 про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру, розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, б.77 кв.3, право власності на яку визнано за ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на підставі рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.01.2013 року по справі №411/6061/12, яке набрало законної сили 15.05.2013 року та зобов'язати Державну реєстраційну службу України провести державну реєстрацію права власності за ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на нерухоме майно чотирьохкімнатну квартиру, розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, б.77 кв.3.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича від 10 липня 2013 року №3840789 про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру, розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, б.77 кв.3, право власності на яку визнано за ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, б.17, код ЄДРПОУ 14352406) на підставі рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.01.2013 року по справі №411/6061/12, яке набрало законної сили 15.05.2013 року.
Зобов'язано Реєстраційну службу України переглянути питання щодо державної реєстрації права власності за ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру, розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, б.77 кв.3 за заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2013 за реєстраційним №1576129.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» подало апеляційну скаргу в якій зазначає, що суд повинен був зобов'язати Державну реєстраційну службу України саме зареєструвати за позивачем право власності, а тому реального захисту порушеного права позивача не відбулося , а тому просить скасувати рішення суду в частині зобов'язання відповідача переглянути питання щодо державної реєстрації права власності на зазначену квартиру за позивачем та прийняти нову постанову якою зобов'язати Державну реєстраційну службу зареєструвати за позивачем право власності на цю квартиру.
В апеляційній скарзі Державна реєстраційна служба України просить скасувати постанову суду першої інстанції та, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що суд не може змінювати установлену законодавством процедуру розгляду документів та приймати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, перебираючи на себе функції державного реєстратора.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до заочного рішення Довгинцівського районного суду м.К ривого Рогу від 09 січня 2013 року по цивільній справі №411/6061/12, яке набрало законної сили 15.05.2013р., за позивачем визнано право власності на предмет іпотеки за договором іпотеки №091107-іп, посвідченим 09.11.2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі №4844, а саме на: чотирьохкімнатну квартиру розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, б.77, кв.3 (далі по тексту - нерухоме майно, квартира) та належить іпотекодавцям на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу по справі №2-1586 від 17.04.2006 року та зареєстрована Комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» відповідно до Витягу про реєстрацію права власності №10640087 від 16.05.2006 року, реєстровий номер №4976822 за ринковою вартістю 184000,00грн., без урахування ПДВ.
З метою державної реєстрації права власності на вказану вище квартиру позивач, за місцем розташування нерухомого майна, 13.06.2013 року звернувся до Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області з відповідною заявою (реєстраційний номер 1576129).
Рішенням державного реєстратора від 10 липня 2013 року №3840789 позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на вказану вище квартиру на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», п.п.16,23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, так як документи подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування рішення від 10 липня 2013 року №3840789 про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення, хоча прийнято на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, але не містить мотивування з посиланням на конкретні обставини, в чому саме полягає невідповідність поданих документів, які це документи та яким вимогам, а також чому державному реєстратору неможливо встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Колегія апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Частинами 1, 4 ст.15 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» передбачено, що Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.19 Закону Державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Стаття 24 Закону містить виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена.
Згідно з п.23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі.
Порядком взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 визначена процедура взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав під час проведення державної реєстрації права власності та /або речових прав на нерухоме майно, що виникають зокрема на підставі рішення суду, що набрало законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та /або фізична особа - підприємець (пункт 1 цього Порядку).
Пунктом 2 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5 встановлено, що державна реєстрація, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.
Згідно з пунктом 4 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5, орган державної реєстрації прав у день прийняття відповідної заяви або рішення суду про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених пунктом 1 наказу, та виконання дій, передбачених пунктом 3 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Укрдержреєстру.
Згідно з пунктом 5 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5, державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, розглядає заяву, подані до неї копії відсканованих документів та приймає відповідне рішення, на підставі якого вносить запис про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації речових прав або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повідомляє орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, та направляє документи, необхідні для формування реєстраційної або облікової справи щодо об'єкта нерухомого майна.
Як вбачається з облікової справи на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, буд.77, кв.3, , право власності на нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру, розташовану на 1 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 68,80 кв.м., житловою площею 45,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, б.77 кв.3, визнано за ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, б.17, код ЄДРПОУ 14352406) на підставі рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.01.2013 року по справі №411/6061/12, яке набрало законної сили 15.05.2013 року.
З картки прийому заяви №3121479 вбачається, що позивачем до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2013 за реєстраційним номером №1576129 подані до реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області всі документи, необхідні для державної реєстрації прав на нерухоме майно, що направленні у подальшому, згідно Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №607/5, до Державної реєстраційної служби України для прийняття рішення.
А тому з рішення відповідача не можливо встановити які ж саме документи подані позивачем не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
З огляду на вказане є вірним висновок суду першої інстанції про протиправність прийнятого державним реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» , з чим не погодився позивач, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень є дискреційним повноваженням органів реєстрації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При цьому, з огляду на положення ст. 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
З огляду на викладене, завдання, покладені на реєстраційну службу, в тому числі щодо реєстрації права власності, за своєю правовою природою, є її виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Судом першої інстанції також вірно зобов'язано Державну реєстраційну службу України переглянути питання щодо державної реєстрації права власності за позивачем на нерухоме майно з огляду на те, що оскарженим рішенням не встановлено конкретно в чому саме полягає невідповідність поданих документів вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Державної реєстраційної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: С.В. Сафронова