02 липня 2014 рокусправа № 211/835/14-а (2а/211/52/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 лютого 2014 року у справі №211/835/14-а; 2-а/211/52/14
за позовом ОСОБА_1
до про Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач), в якому просив:
- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку позивачу пенсії за віком та виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», як непрацюючому громадянину, із застосуванням при розрахунку розміру пенсії середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки за 2012 рік за період з 14 січня 2013 року;
- зобов'язати відповідача виплачувати підвищення до пенсії позивачу у розмірі надбавки, встановленої для дітей війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 14 січня 2013 року.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є громадянином України, який з 04.10.1993 року постійно проживає в Ізраїлі, в Україні за період з 07.08.1992 року по 01.05.1994 року отримував пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 лютого 2014 року у справі №211/835/14-а; 2-а/211/52/14 адміністративний позов задоволено. (суддя -Сарат Н.О.) (а.с.48-50)
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач є дитиною війни і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання надбавки до пенсії у розмірах встановлених законодавством.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 лютого 2014 року у справі №211/835/14-а; 2-а/211/52/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач та представник позивача про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.
За таких обставин, з урахуванням думок представників відповідача, колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі позивача та його представника
В судовому засіданні, заслухавши пояснення представників відповідача, кожного окремо, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянином України, який постійно проживає в Ізраїлі.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постановою Довгинцівського районного суду від 05 квітня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу поновлено виплату пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі згідно діючого законодавства з 14 січня 2013 року, що виконано відповідачем згідно розпорядження № 169401 від 05.03. 2014 року
Крім того, у вищезазначеному розпорядженні відновлена пенсія без урахування надбавки так як така раніше не назначалася.
Судом встановлено, що 09.08.2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу з заявою про перерахунок пенсії зі збільшенням страхового стажу.
Згідно з протоколом № 169401 від 26.08.2013 року управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 якого, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 51 вказаного Закону, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N25-рп/2009 визнано неконституційними положення п.2 ст. 49 та друге речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на перерахунок пенсії за ознакою місця проживання.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення відповідача, оформлене протоколом № 169401 від 26.08.2013 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі поданої заяви від № 09.08.2013 року підлягає задоволенню.
За правилами статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Судом встановлено, що матеріали пенсійної справи не містять заяви позивача про призначення підвищення пенсії, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки вказана надбавка до відновлення пенсії не призначалась, а розпорядження № 169401 від 05.03.2014 року позивачем не оскаржувалося.
А отже, стосовно вимоги про зобов'язання призначити підвищення пенсії, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо зобов'язання виплати підвищення до пенсії надбавку як дитині війни на підставах, визначених пенсійним законодавством та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягають задоволенню, оскільки виходячи з вимог статті 6 КАС України, захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. Необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, вимога позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щомісячно, виплачувати позивачу надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є передчасною.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу у майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права і тому вимоги апеляційної скарги відповідача підлягають частковому задоволенню, а постанова Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 лютого 2014 року у справі №211/835/14-а; 2-а/211/52/14 - скасуванню.
Керуючись ч.3 ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Довгинцівському районного суду м. Кривого Рогу від 27 лютого 2014 року у справі №211/835/14-а; 2-а/211/52/14 - скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, оформлене протоколом № 169401 від 26.08.213 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі поданої заяви від 09.08.2013 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі поданої заяви від 09.08.2013 року з урахуванням поданих документів.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 04 липня 2014 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко