"03" липня 2014 р. справа № 804/12358/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма „ЮМА" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі №804/12358/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма „ЮМА" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма „ЮМА" (далі за текстом - ТОВ ВКФ „ЮМА") звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо винесення припису від 30.07.2013 року та постанови про накладення штрафу від 06.08.2013 року; скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.07.2013 року; скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.08.2013 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконання вимоги Прокуратури Жовтневого району м.Дніпропетровська від 17.07.2013 року №2225, постанови Прокуратури Жовтневого району м.Дніпропетровська від 17.07.2013 року №134 щодо проведення перевірки дотримання вимог Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" під час організації діяльності автомийки та СТО в шлако-блочних майстернях-гаражах (літ.З-1 та Ж-1), що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, узвіз Тольятті, 2, на підставі наказу Інспекції від 22.01.2013 року №04 ОД, направлення про здійснення позапланової перевірки від 25.07.2013 року №1823/12, здійснено позапланову перевірку на об'єкті „Адміністративно-побутовий будинок з автомийним комплексом, розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, узвіз Тольятті, 2.
Перевірку проведено з відома та у присутності генерального директора позивача Троцюк Олександра Васильовича.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 26.07.2013 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.07.2013 року.
Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на перевищення відповідачем термінів проведення перевірки, з огляду на те, що перевірку проведено протягом 5 робочих днів (з 25.07.2013 року по 31.07.2013 року), що відповідає вимогам Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.
Перевіркою встановлено, що будівлі літ.З-1 та Ж-1, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, узвіз Тольятті, 2, експлуатуються позивачем після реконструкції (влаштовано прибудову, демонтовано перегородку, влаштовано дверний та віконний отвори у несучих стінах), будівельні роботи проведені без дозволу на проведення будівельних робіт, приміщення експлуатуються без введення в експлуатацію, що є порушенням ч. 8 статті 39 „Про регулювання містобудівної діяльності". Перевіркою встановлено, що згідно технічного паспорту об'єкт, який перевірявся, є гаражем, проте перевіркою встановлено, що об'єкт експлуатується як автомийка.
За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено припис від 30.07.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
За результатам перевірки також прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.08.2013 року №Д-75-Ю, згідно якої за порушення вимог ч. 8 статті 39 „Про регулювання містобудівної діяльності" на ТОВ ВКФ „ЮМА" накладено штраф у розмірі 51 615 грн. Постанова отримана позивачем 28.08.2013 року.
Судом встановлено, що реконструкцію приміщення здійснено у другому кварталі 2009 року, що підтверджується довідкою позивача від 17.09.2013 року, яка долучена до матеріалів справи, та поясненнями директора підприємства, зазначеними в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.07.2013 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевірку відповідачем проведено із дотриманням строків її проведення, передбачених Порядком №553. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", а тому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області правомірно та в межах своїх повноважень винесено оскаржуваний припис, яким заборонено експлуатацію будівель літ. З-1 та Ж-1, розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, узвіз Тольятті, 2, які експлуатуються без введення в експлуатацію після реконструкції, та обґрунтовано зобов'язано позивача усунути порушення статті 39 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" відповідно до вимог чинного законодавства, та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", згідно з п. 6 ч. 2 ст. 2 якого, є суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст.4 зазначеного Закону, суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.
У відповідності до п.17 зазначеного Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі за текстом - припис).
Відповідно до ч. 8 статті 39 „Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Відповідно до матеріалів справи, відповідачем винесено припис, вимогою в якому є заборона експлуатації будівель літ. З-1 та Ж-1, розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, узвіз Тольятті, 2, які експлуатуються без введення в експлуатацію після реконструкції, зобов'язано позивача усунути вказане порушення відповідно до вимог діючого законодавства, та постанову №Д-75-Ю, якою Товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пп.2 п.6 ч.2 ст.2 Закону України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", яким встановлено штраф у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів ІІ категорії складності.
Суд не приймає посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, невідповідність категорії складності, встановленої відповідачем, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ст.32 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідності) такого об'єкта будівництва.
Згідно з п.5.1. таблиці 1 та додатку „А" ДБН В.1.2-14-2009 „Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" визначено, що об'єкти будівництва літ.З-1 та Ж-1, розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, узвіз Тольятті, 2 відносяться до класу наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва СС-1.
Таким чином зазначені об'єкти відносяться до другої категорії складності, а відтак посилання позивача на помилково встановлену категорію складності є безпідставними.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем подано копію Декларації про початок виконання будівельних робіт вх.№ 201015-005216-008-2014 від 28.03.2014 року та копію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 28 березня 2014 року №ДП 143140870396.
Так, стаття 36 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" вказує про право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстровано декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І - III категорії складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Згідно із частиною 5 статті 36 цього Закону у разі, якщо інспекція державного архітектурно-будівельного контролю не зареєструвала декларацію про початок виконання будівельних робіт або не прийняла рішення про відмову в її реєстрації в установлений цією статтею строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована, а рішення про відмову - прийняте. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.
Відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України „Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", згідно з п. 6 ч. 2 ст. 2 якого, є суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
З огляду на те, що Товариством оскаржуються припис від 30.07.2013 року та постанова про накладення штрафу від 06.08.2013 року, а Декларацію про початок виконання будівельних робіт позивачем до Інспекції направлено лише 28.03.2014 року, Декларація про готовність об'єкта до експлуатації датована 28 березня 2014 року, подані до суду документи свідчать про несвоєчасність усунень порушень вимог Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності".
Судом обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на порушення відповідачем строку притягнення до відповідальності, оскільки позивача притягнуто до відповідальності не за здійснення будівельних робіт без відповідних дозволів, а за не введення в експлуатацію приміщення після реконструкції, яке на момент проведення перевірки експлуатується.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що перевірку відповідачем проведено із дотриманням строків її проведення, передбачених Порядком №553, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області правомірно та в межах своїх повноважень винесено оскаржуваний припис, яким заборонено експлуатацію будівель літ. З-1 та Ж-1, розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, узвіз Тольятті, 2, які експлуатуються без введення в експлуатацію після реконструкції, та про правомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма „ЮМА" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі №804/12358/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров