11 лютого 2013 рокусправа № 2а/1110/21/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 16.01.2012 року у справі № 2-а/1110/21/12 за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Компаніївського районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у розмірі, встановленому статтею 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2011 рік протиправним. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, центр по по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Кіровоградській області здійснити перерахунок та нарахувати щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2011 рік відповідно до статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведення виплат, з урахуванням проведених розрахунків та виплати недоплачену щорічну разову допомогу в розмірі 3360,00 гривень.
Постаново Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 16.01.2012 року в позові відмовлено.
Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 158 КАС України визначено види судових рішень. Так, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд виніс постанову про відмову в позові, яка мотивована лише пропуском позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України.
Разом з тим, статтею 107 КАС України закріплено, що про залишення позовної заяви без розгляду, відкриття провадження у справі чи відмови у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу.
Вказані положення знайшли своє відображення і в статті 100 КАС України, якою передбачені наслідки пропуску позивачем строку звернення до суду, і такими наслідками є - залишення позову без розгляду, про що постановляється ухвала.
Таким чином, рішення суду неможливо визнати законним та обґрунтованим, а відтак, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не навів поважних причин пропуску строку.
У зв'язку зі зверненням позивача до суду 23 грудня 2011 року, а разову грошову допомогу до 05 травня в сумі 460, 00 гривень позивач отримав 06.05.2011 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідно позовні вимоги за період з 23.06.2011 по 23.12.2011 року залишити без розгляду.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасування з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 16.01.2012 року у справі № 2-а/1110/21/12скасувати та прийняти нову.
Позовні вимоги за період з 23.06.2011 року по 23.12.2011 року залишити без розгляду.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров