16 жовтня 2013 рокусправа № 1170/2а-3041/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року № 1170/2а-3041/11 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В серпні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1880 грн. 12 коп. на користь УПФУ в Кіровоградському районі.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року № 1170/2а-3041/11 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1880, 12 грн..
Не погодившись з постановою суду відповідач подав до суду апеляційну скаргу.
Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ФОП ОСОБА_1 просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В судове засідання не з'явились представники сторін. З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, зареєстрована фізичною особою-підприємцем Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 22.06.2000 року, що підтверджується свідоцтвом серії В00 №645330.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 станом на 15.10.2011 року, згідно отриманих відомостей Об'єднаної державної податкової адміністрації до Протоколу №1 від 23.11.2010 р. про обмін інформацією між ДПА України та ПФ України зазначена сума чистого доходу складає - 5663,00 грн. (а.с.4-5). В 2010 році розмір мінімального страхового внеску для зазначеної категорії платників визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати на тариф 33,2% (5663,00 * 33,2% = 1880,12 грн.).
У зв'язку з виникненням у відповідача заборгованості в сумі 1880,12 грн., позивачем було направлено вимогу від 19.05.2011 р. №9 (а.с.6) про сплату суми недоїмки зі страхових внесків в розмірі 1880 грн. 12 коп., яка була отримана відповідачем 21.05.2011 р., про що свідчить поштове повідомлення про отримання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначає, що Управління Пенсійного фонду України у Кіровоградському районі при винесенні вимоги про сплату боргу зі сплати страхових внесків №9 від 19.05.2011 року, діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України"від 19.12.2003 року № 21-1.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.
Згідно з п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до ч.1 ст.15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі п.6 ч.2 ст.17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. У ст.18 Закону зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до п.п.2.1.3 та п.п.2.1.4 п.2.1 Інструкції, платниками страхових внесків є страхувальники: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок). Члени сімей осіб, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно до п.п.5.3.1 п. 5.3. Інструкції (на день виникнення обов'язку щодо сплати внесків) порядок нарахування (обчислення) і строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції здійснюється на підставі:
- даних у річних розрахунках, звітах;
- даних у розрахунку авансових сум страхових внесків;
-даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів;
-отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.
П.п.5.3.2. Інструкції вказує, що страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.
Відповідно до цих нормативних актів на відповідача покладено обов'язок, щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки і в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.2 ст.106 Закону України №1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Відповідно до ч. 15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.
Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
Отже, штрафні санкції за несплату пенсійних внесків і не подачу звітності до 01.01.2011 року підлягають списанню, але окрім сум недоїмки, яка виникла у відповідача за 2010 рік.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі.
За наведених обставин, з урахуванням того, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини та прийняте судове рішення у відповідності з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, та з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року № 1170/2а-3041/11 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року № 1170/2а-3041/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова