19 червня 2014 рокусправа № 334/6600/13-а(2-а/334/217/2013
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя та Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»
на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2013 р.
у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, третя особа без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» про визнання дій протиправними та вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_3 звернувся 29.07.2013 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» про визнання дій протиправними та вчинити певні дії. Просила поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя від 27.07.2012 року № 50 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя зарахувати на підставі даних трудової книжки та наданої ВАТ «Запорізький арматурний завод» довідки про підтвердження пільгового стажу № 132 від 21.08.2009 року періоди роботи з 31.01.1980 року по 11.08.1991 року крановим машиністом плавильної ділянки чавуноливарного цеху у Запорізькому Виробничому об'єднанні «Запоріжпромарматура», ВАТ «Запорізький арматурний завод» за професією, яка включена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2013 року даний позов задоволений. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що Позивач працювала з 31.01.1980 року по 11.08.1991 року крановим машиністом плавильної дільниці чавуноливарного цеху у Запорізькому Виробничому об'єднанні «Запоріжпромарматура», ВАТ «Запорізький арматурний завод» за професією, яка включена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». 12.08.1991 року наказом № 113 від 31.07.1991 року вона була переведена на господарську ділянку на посаду робочою благоустрою і була звільнена з ВАТ «Запорізький арматурний завод» у зв'язку з переводом на ТОВ «Запоріжтехкомплект» 30.09.1999 року. Набувши необхідного стажу та досягнувши віку, які дають право на отримання пенсії позивач звернулась до ПАТ «Запорізький арматурний завод» за довідкою для підтвердження стажу роботи у шкідливих умовах. Останній видав позивачу довідку, згідно якої підтвердив її стаж роботи у шкідливих умовах за Списком № 2.
В апеляційній скарзі представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначають, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що постанова прийнята з порушенням приписів ст. ст. 99, 100 КАС України. До того ж, період праці ОСОБА_3 на ЗВО «Арматуробудування» повинен бути підтверджений. ВАТ «Запорізький арматурний завод» не може бути правонаступником ЗВО «Арматуробудування», а тому видача відповідної довідки про підтвердження стажу не є правомірною. Вважає, що на підставі записів в основному документу, а саме трудовій книжці, не можливо встановити зайнятість ОСОБА_3 повний робочий день на роботах за списком № 2 для визначення спеціального стажу, що б давало останній право на звернення для виплати належної пенсії.
В апеляційній скарзі третьої особи без самостійних вимог - ПАТ «Запорізький арматурний завод», представник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що ЗВО «Арматуробудування» ліквідовано без правонаступників, оскільки з 1993 року та по теперішній час будь-які відомості про ЗВО «Арматуробудування» в ЄДРПОУ не включені, також всі три його учасники (державні заводи) вийшли з об'єднання шляхом перетворення у самостійні юридичні особи (ВАТ) без правонаступництва будь-яких прав та обов'язків ЗВО «Арматуробудування».
В запереченнях на апеляційні скарги представник позивача просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Вважає, що довідка видана ПАТ «Запорізький арматурний завод» підтверджує стаж роботи ОСОБА_3 у шкідливих умовах за Списком № 2 в період з 31.01.1980 року по 11.08.1991 року. До того ж, додала до матеріалів справи рішення ВССУ, згідно яких встановлено, що ПАТ «Запорізький арматурний завод» є правонаступником ЗВО «Арматуробудування». Записи в трудовій книжці надають право для призначення пенсії на пільгових умовах. Про рішення УПФ №50 від 27.07.2012 року, про припинення пенсії позивач не знала та не могла знати, тому своєчасно в межах стоку звернення до суду звернулася з позовом після того, як їй стало відомо про порушення її права.
В судовому засіданні представник позивача просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Суду надала пояснення аналогічні викладеним в запереченнях на апеляційну скаргу (викладено вище).
В судове засідання представники Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя та третьої особи без самостійних вимог - ПАТ «Запорізький арматурний завод» - не з'явились, про день та час судового засідання повідомлені належним чином. Колегія суддів, з урахуванням думки представника позивача та на підставі наявних в справі матеріалів, вважає за необхідне проводити розгляд справи за відсутності останніх.
Вислухавши учасника процесу, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулася до відповідача з відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», однак їй було відмовлено в призначенні пенсії на підставі того, що ВАТ «Запорізький арматурний завод» листом вих. № 3447 від 25.07.2012 року повідомив, що не є правонаступником ЗВО «Арматуробудування». І не має законних підстав підтверджувати стаж за період роботи на ЗВО «Арматуробудування», тобто з 31.07.1980 року по 11.08.1991 року.
Колегією суду апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції для вирішення спору правильно застосовано до даних правовідносин норми Конституції України, ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року, у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства.
Відповідно до ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до ч. 1, 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудові книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її надання особою, що оформлює пенсію, відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.
В суді апеляційної інстанції підтверджено висновок суду першої інстанції, що ДП «Запорізький арматурний завод» правонаступником якого є ВАТ «Запорізький арматурний завод» остаточно вийшов із складу ВО «Запоріжпромарматура»; за зобов'язаннями перед трудовим колективом Запорізького арматурного заводу, з початку його існування, як виробничої одиниці об'єднання, а після змін в законодавстві пов'язаних з переходом підприємств, що були підпорядковані союзним органам у відання керівних органів незалежної України - як державного виробничого підприємства, наділеного юридичною самостійністю, має відповідати ДП «Запорізький арматурний завод», правонаступником якого є ВАТ «Запорізький арматурний завод».
Відповідальність за оформлення довідок несе підприємство, що їх видало, тому особа не може бути позбавлена законного права на пенсійне забезпечення з підстав допущення помилки при оформленні відповідної довідки, зокрема, якщо відомості про період та умови її роботи, викладені вірно та на підставі необхідних, визначених Порядком документів.
Прийняття нової уточнюючої довідки Управлінням ПФУ від підприємства, є порушенням вимоги п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким встановлено, що документи для призначення пенсії непрацюючими громадянами подаються особисто безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем їх проживання.
Управління ПФУ не скористалося наданим йому чинним законодавством правом проведення перевірки відомостей для встановлення права позивача на пільгову пенсію та припинило її виплату без ухваленні відповідного рішення, чим порушено вимоги, викладені в п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, згідно з яким право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судом першої інстанції поновлено строк звернення особи до адміністративного суду.
В суді апеляційної інстанції підтверджено, що доказів одержання позивачем рішення УПФ №50 від 27.07.2012 року, та що позивач знала про припинення пенсії ще 09.08.2012 року - нема. Отже, судом правильно прийнято рішення про поновлення строку звернення до суду.
Записи, які мають місце в трудовій книжці позивача підтверджують право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Рішенням суду першої інстанції на підставі норм Конституції України та ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» - захищено право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційних скарг порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, третя особа без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» про визнання дій протиправними та вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна