26 червня 2014 рокусправа № 804/1441/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 р. у справі № 804/1441/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, в якому просило зобов'язати включити до загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню, до актів щомісячних звірок витрати по виплаті адресної допомоги за період з 01.11.2013р. по 31.12.2013р. на загальну суму з врахуванням витрат на доставку державної адресної допомоги - 22847,62 грн. та зобов'язати в подальшому включати до загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню в акти щомісячних звірок витрати по виплаті адресної допомоги; зобов'язати відповідача включити до заліку по відшкодуванню витрат понесених позивачем по виплаті та доставці пенсій ОСОБА_1 за період з 01.11.2013р. по 31.12.2013р. в сумі 300,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я покладено на відповідача та витрати, понесені УПФУ у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню відповідачем.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська з коштів Пенсійного фонду України виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад 2013 року у розмірі 11172,80грн. та за грудень 2013 року 11374,82грн. та подано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровськ списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у кількості 81 особи за листопад-грудень 2013 року (а.с. 13-15, 20-22). Відповідач перевірив та прийняв до заліку вищезазначені списки осіб у кількості 80 осіб за листопад-грудень 2013 року на загальну суму 22847,62 грн, однак відповідачем не була врахована сума витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну у сумі 300 грн. за листопад-грудень 2013 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1215 від 18 вересня 2004 року передбачено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Згідно п.4 цієї ж постанови № 265 визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Статтями 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788-ХІІ передбачено, що пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Спеціальним законом, який регулює загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким передбачено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно до статті 21 цього Закону на Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язок по своєчасному та у повному обсязі відшкодуванню шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі смерті шляхом виплати, зокрема, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які є страховими виплатами. Зазначені страхові виплати провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (частина 1 статті 25 цього ж Закону).
Статтею 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що всі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
До страхових виплат відповідно до п. «г» ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відносяться пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 9 Постанови Правління пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Отже, з наведеного переліку вбачається, що відшкодування державної адресної допомоги та витрат на її доставку Порядком № 5-4/4 від 04.03.2003р. не передбачено.
Крім того, згаданий вище Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків та зобов'язання включення в них витрат розраховано на відсутність спору.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у разі незгоди Фонду на включення до заліку відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про включення до заліку відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій, тому що Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.
У випадку відсутності згоди на включення до заліку відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум вирішуються в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про включення до заліку відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі № 804/1441/14 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі № 804/1441/14 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко