05 лютого 2014 рокусправа № 199/8654/13а(6а/199/53/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 року по справі №199/8654/13а(6а/199/53/13) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій ,-
В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну способу і порядку виконання постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.04.2012 року по справі № 2а-401/258/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в якій просив змінити спосіб та порядок виконання судового рішення та стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської області щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 8 мінімальних заробітних плат.
Ухвалою Амур- Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської обл. від 08 листопада 2013 року заяву ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання судового рішення - задоволено.
Змінено порядок та спосіб виконання постанови від 05.04.2012 року та 14.01.2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік. Стягнуто з Держаного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у розмірі 4 532 грн..
Ухвалу суду мотивовано положеннями Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до яких виконання рішень суду про стягнення коштів боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах бюджетних призначень.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Державна казначейська служба України звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та винести нову, якою відмовити в задоволенні заяви повністю. Вважає, що суд допустив численні порушення чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, а саме: вирішив питання про права та обов'язки особи, не залученої до участі у справі; не врахував того, що в разі неможливості виконати судове рішення із заявою про зміну способу виконання судового рішення до суду може звернутись державний виконавець, а не особа; змінивши спосіб виконання судового рішення, суд змінив по суті останнє, оскільки, на думку скаржника, змінив не спосіб виконання судового рішення, а замінив боржника по справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.04.2012 року по справі №2а-401/258/2012 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язано ГУПСЗН в Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних заробітних плат.
Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 04.03.2013 року видано виконавчий лист №2а-401/258/2012, який направлено до Відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ в Дніпропетровській області. На підставі даного виконавчого листа відкрито виконавче провадження.
Рішення суду боржником виконано частково, а саме здійснено перерахунок різниці грошової допомоги, яка склала 4 532 грн. Зазначена сума не виплачена через відсутність коштів на розрахункових рахунках ГУПСЗН на виконання судового рішення.
У відповідності до п.9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» 23.05.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві,через неможливість подальшого виконання судового рішення.
За відновленням порушеного права позивач звернувся до суду із заявою про заміну способу виконання судового рішення.
Задовольняючи заяву, суд обґрунтовував своє рішення тим, що оскільки ГУПСЗН не є розпорядником бюджетних коштів, тому стягнення, на думку суду, необхідно покласти на Державну казначейську службу України, яка є безпосереднім розпорядником коштів Державного бюджету України.
Дослідивши обставини справи колегія суддів вважає вірним даний висновок суду першої інстанції з наступних підстав.
За змістом частини першої статті 263 КАС за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Зміна способу і порядку виконання рішення здійснюється шляхом прийняття адміністративним судом нових заходів з реалізації рішення. Зокрема, зміна способу і порядку виконання рішення можливе шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.
З 01.01.2013р. набрав чинності ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених ЗУ «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
Згідно статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у разі якщо рішення суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У відповідності до норм вищезазначеного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів здійснюється Державною казначейською службою України, з урахуванням особливостей, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013 року. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу повинен звернутись до Державної казначейської служби України із заявою про виконання судового рішення. Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської обл. від 08 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай