22 квітня 2013 рокусправа № 2а-5907/2010
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2010 року у справі № 2а-5907/2010 за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення у Красногвардійському районі м.Дніпроптеровська, Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.08.2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень (а.с.13-16), просив визнати протиправними дії відповідачів та зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2011 роки відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат.
Постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2010 року позов задоволено частково: визнано бездіяльність Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації по виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності зі ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік - протиправною; зобов'язано Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з розмірі, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату за 2011 рік з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог до Центру відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
У 2011 році позивачу було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня як інваліду війни у розмірах менших, ніж передбачено Законом.
Проте, у 2011 році розмір разової грошової допомоги, який визначено ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не змінювався.
Отже, при нарахуванні разової грошової допомоги у 2011 році відповідач мав керуватися вимогами зазначеного Закону, а саме виплатити грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Розмір разової грошової допомоги, який передбачено ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"», якою визначено розмір виплат разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги, слід керуватися Законом (Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341).
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у розмірі, встановленому Законом, є обґрунтованими. Проте, суд першої інстанції помилково зазначив, що позивач має право на отримання грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, а отже має право на отримання грошової допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.
Згідно з підпунктом 4.1 Положення про центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації Головним завданням Центру є, зокрема, підготовка документів на виплату всіх видів грошових допомог, компенсаційних виплат інвалідам за невикористане санаторно-курортне лікування, на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, а також разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та довічних державних стипендій згідно з Указом Президента України від 17 травня 2000 року № 689 «Про заснування довічних державних стипендій для учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років», відправка документів підприємствам зв'язку та установам банків, здійснення виплат всіх видів допомоги.
Обов'язок по нарахуванню та виплаті допомоги, передбаченої ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покладено на відповідний орган праці та соціального захисту населення, а відтак, неузгодженість в системі органів праці та соціального захисту населення щодо здійснення виплат не може бути перешкодою для захисту прав позивача.
Право позивача на отримання щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у 2011 році відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи управління праці та соціального захисту населення України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову.
Керуючись ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Центру по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій і цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 грудня 2010 року у справі № 2а-5907/2010 - скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення у Красногвардійському районі м.Дніпроптеровська щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової допомоги до 5-го травня за 2011 рік, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - протиправними.
Зобов'язати управління праці і соціального захисту населення у Красногвардійському районі м.Дніпроптеровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму щорічної одноразової допомоги до 5-го травня за 2011 рік у розмірі, встановленому ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахування положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням різниці вже виплаченої суми.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров