03 червня 2014 рокусправа № 811/976/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Міндоходів
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду 10 червня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Імпексмаш» до Кіровоградської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про визнання незаконними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ПП «Імпексмаш» звернулося з вищевказаним позов до суду в якому, з урахуванням уточнень просило скасувати рішення Кіровоградської митниці №КТ-901-0006-2013 від 05.02.2013р. та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачений по товару №3 податок на додану вартість в розмірі 666,77 грн. та ввізне мито в розмірі 3333,84 грн., шляхом зарахування вказаної суми на рахунок Кіровоградської митниці в рахунок майбутніх платежів позивача.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 10 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.
В апеляційній скарзі Кіровоградська митниця Міндоходів посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПП «Імпексмаш» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ЗАТ НВП «Восход»(Росія) був укладений контракт №643/12217395/125 від 26.06.2008р.
Відповідно до умов вказаного контракту та згідно міжнародної товарно-транспортної накладної від 31.01.2013р. №460 на адресу позивача надійшло обладнання хлібопекарське за кодами УКТ ЗЕД: 851410, 843780, 842810, 843890, 843810.
З метою митного оформлення вказаного товару позивачем було подано митну декларацію №901050000/2013/000181 від 04.02.2013р.
Відповідно до вказаної декларації:
- графа 3 «товар» містить запис - 3;
- графа 33 «код товару» містить запис - 84389000;
- графа 31 «вантажні місця та опис товару» містить запис - 1-частини обладнання для виробництва хлібобулочних виробів: діжа підкатна циліндрична Д-300 = 1 шт. Нова. Об'єм діжі:300л, мінімальна маса тіста - 5 кг/заміс, максимальна маса тіста - 200 кг/заміс. Призначена «Діжа підкатна» для виготовлення, транспортування опари, бродіння тіста після кінцевого замісу.
Крім того, доповнення форми МД-6 до вищевказаної декларації містить додатковий опис товару 3, а саме: «товар №3 Графа 31 (в разі наявності такої технологічної операції), транспортування готового тіста на хлібопекарських підприємствах, малих пекарнях в складі машини тістомісильної «Прима-300». Виготовлена «Діжа підкатна» з товстостінної нержавіючої сталі, має шестерню приводу кругового обертання. Встановлена віссю обертання на маневрову каретку. Маневрова каретка оснащена трьома колесами, одне з яких направляюче розміщено в поворотній вилці. Заводський номер 1353. Маркування на виробі: Дежа Д-300 Заводський номер 1353».
05.02.201р. митним органом прийнято рішення № КТ-901-0006-2013, яким позивачеві змінено код товару 3 (графа 33 ВМД) з 8438900000 на 8716800000.
У вказаному рішенні зазначено, що, конструктивно «діжа підкатна» являє собою металеві циліндричну чашу з віссю обертання та змонтована на маневровій каретці. Виготовлена «діжа підкатна» з товстостінної нержавіючої сталі, має шестерню приводу кругового обертання. Маневрова каретка оснащена трьома колесами, одне з яких направляюче розміщено в поворотній вилці.
Призначена «діжа підкатна» для виготовлення, транспортування опари, бродіння тіста після кінцевого замісу (в разі наявності такої технологічної операції), транспортування готового тіста на хлібопекарських підприємствах, малих пекарнях.
Отже, у відповідності до основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД 1 та 6, пояснення до УКТ ЗЕД (до товарних позицій 8438, 8716) затверджених Законом України «Про митний тариф України», виходячи із призначення «діжі підкатної» - для транспортування продукції на хлібопекарських підприємствах, оснащення її маневровою кареткою з вмонтованими колесами, даний товар повинен класифікуватися у товарній підкатегорії 8716800000.
З метою запобігання понесенню додаткових витрат, позивачем до митного органу було подано МД №901050000/2013/000206 від 05.02.2013р., яка прийнята митним органом до митного оформлення, а в подальшому митне оформлення було завершено в порядку визначеному ст. 255 МК України.
У зазначеній МД №901050000/2013/000206 від 05.02.2013р графа 33 «код товару» містить запис - 87168000;
Декларації № 901050000/2013/000181 від 04.02.2013р., та № 901050000/2013/000206 від 05.02.2013р. відрізняються лише кодом товару, та містять абсолютно ідентичні записи щодо технічних характеристик товару та його цільового призначення.
Відповідно до ст.67 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до ст.68 Митного кодексу України, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає:
1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;
3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;
5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;
6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;
7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;
8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Відповідно до ст.69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» N 2371-III від 05.04.2001, митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
Відповідно до Указу Президента України N 466/2002 від 17.05.2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів», з метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права, Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (зі змінами, внесеними Протоколом від 24 червня 1986 року).
Згідно з пунктом «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 року, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 428 від 21.05.2012р., визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до Порядку № 428 та Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 року, Держмитслужба приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТ ЗЕД на національному рівні та запровадження додаткових одиниць виміру.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з положень п. (е) ч. 2 Розділу XVII Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання, Закону України «Про Митний тариф України» (у редакції Закону України від 21 грудня 2010 року № 2829-VI), відповідно до якого терміни «частини» та «частини і пристрої» не застосовуються до виробів, зазначених далі, незалежно від того, можуть чи не можуть вони бути ідентифіковані як вироби, призначені для товарів цього розділу машин або устаткування товарних позицій 8401 - 8479 і частин до них; виробів товарної позиції 8481 або 8482, а також 8483, якщо вони є основною частиною двигунів чи силових установок.
Що свідчить про вірне декларування товару - «Діжа підкатна» саме за товарною позицією 8438.
Крім того, п. (а) ч. 4 Розділу XVII Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання, Закону України «Про Митний тариф України» (у редакції Закону України від 21 грудня 2010 року № 2829-VI), передбачає, що у цьому розділі транспортні засоби, спеціально сконструйовані для переміщення на дорогах чи коліях, слід класифікувати у товарних позиціях групи 87.
З огляду на зазначене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що товар «Діжа підкатна» за своїми конструктивними ознаками та цільовим призначення не може класифікуватися, як така, що спеціально сконструйована для переміщення на дорогах та коліях, а тому не може класифікуватися у товарній позиції 87 і доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.
Викладене свідчить про протиправність прийнятого рішення митного органу щодо визначення коду товару № КТ-901-0006-2013 від 05.02.2013 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду 10 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова