17 червня 2014 рокусправа № 186/2472/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області
на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню та виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про зобов'язання здійснити перерахунок зазначених виплат , -
17 грудня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, в якому проив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області по нарахуванню та виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за період з 17 червня 2013 року по 17 грудня 2013 року. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити недоплачену держану допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 17 червня 2013 року по 17 грудня 2013 року та з 18 грудня 2013 року до закінчення строку передбаченої законом, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 червня 2013 року до 17 грудня 2013 року. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 17 червня 2013 року по 17 грудня 2013 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області виплачувати ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 18 грудня 2013 року, до закінчення строку передбаченої законом виплати, державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що згідно із ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що Управління при призначенні державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку керується, зокрема, Бюджетним Кодексом, відповідно до п.п. 1,2,4 ст. 48 якого, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Крім того, будь-які зобов'язання взяті юридичними особами, за кошти державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановленими цим Кодексом та Законом України «Про державний бюджет України» не вважаються бюджетними зобов'язаннями.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області вказує на правомірність призначеної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку позивачу.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1, згідно свідоцтва про народження є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як особа, що не є застрахованою у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, у розмірі 130 грн. на місяць (а.с.6)
Статтею 46 Конституції громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як слідує із правових норм, що регулюють спірні правовідносини, до 1 січня 2008 року, тобто, до набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися як Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21 листопада 1992 (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, до яких відноситься позивач, (стаття 13) так і Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами (статтями 15 та 43 відповідно).
Зокрема, статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ, а саме: дію статті 13 Закону № 2811-ХІІ з 01 січня 2008 року поширено і на застрахованих осіб, а ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Проте, пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з 01.01.2009 року, діють положення ст.13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", якою передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною та положення ст.15 цього Закону, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» не встановлювалось ні на 2013 рік, ні на 2014 рік іншого, ніж визначено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розміру допомоги.
З урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку повинна здійснюватися у розмірі, передбаченому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", оскільки ОСОБА_1 не застархована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. За положеннями частини третьої статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановлено законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначені Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-3.
Враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної адміністративної справи та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було повно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано норми чинного матеріального права, яке регулює спірні правовідносини та процесуального права, а тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі - залишити без змін.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський