10 червня 2014 рокусправа № 0870/11123/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНК ГРУП» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про скасування постанови,-
ТОВ «ДНК ГРУП» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області №000294 від 12.11.2012 року про накладання стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів».
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем процедури проведення перевірки та відібрання проб бензину на автозаправці позивача.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ТОВ «ДНК ГРУП» просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції представник Інспекції не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.10.2012 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів АЗС №2 ТОВ «ДНК ГРУП» що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 59Б, по заяві гр. ОСОБА_1 щодо бензину А-95 неналежної якості, за наслідками якої було складено акт перевірки №000470 від 08.10.2012 р.
Під час проведення перевірки відповідачем було відібрано у позивача зразки бензину А-95, про що складено акт відбору зразків продукції №000015 від 08.10.2012р.
12.11.2012 року, на підставі акту перевірки та протоколу випробувань випробувального центру « 10 Хіммотологічний центр» №687 від 24.10.2012 р., відповідачем було прийнято постанову №000294, якою було застосовано до позивача за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів штрафну санкцію, передбачену ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 50% вартості одержаної для реалізації партії товару - 49816,67 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Інспекцією при відібранні у позивача проб бензину А-95 акт відібрання проби за формою 2-НК не складався, всупереч вимогам п.п. 4.2.5 Інструкції та вимогам п. 1 Порядку відібрання зразків продукції. Відповідачем було складено лише акт відбору зразків продукції №000015, за формою, передбаченою Порядком відбору зразків продукції. В акті відбору зразків не зазначено яким чином були відібрані та оформлені (опечатані, опломбовані) проби. Не містить інформації щодо способу опечатування та герметизації проб і акт перевірки.
Крім того склянки з пробами бензину були спочатку накриті поліетиленовою плівкою, а потім накриті пластиковою кришкою в той час як Інструкцією передбачено, що посуд з відібраними зразками повинен бути герметично закупорений пробками або гвинтовими кришками, які не розчинні в нафті або нафтопродуктах, дані факти підтверджуються письмовими матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» N 1023-XII від 12.05.1991 (далі - Закон №1023), у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону №1023, суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначається Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України N 1177 від 17.08.2002 (далі - Порядок накладення стягнень).
Пунктом 4 Порядку накладення стягнень передбачено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.
Відповідно до п.1 Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції (далі - Порядок відбору зразків продукції), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1280 від 31.10.2007, цей Порядок визначає механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи (випробування). Особливості відбору зразків окремих видів продукції визначаються іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 1 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція) затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України N 271/121 від 04.06.2007, ця інструкція встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску.
Дія Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція) поширюється на всі групи, класи, типи і види нафти та типи, марки і види нафтопродуктів.
Інструкція не поширюється на контролювання якості нафти під час її приймання до системи магістральних трубопроводів, подальшого транспортування системою магістральних нафтопроводів, здавання із системи магістральних нафтопроводів споживачам та перевантаження до інших видів транспорту, а також на контролювання якості під час виробництва нафтопродуктів.
Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.
Відповідно до п.п. 4.2.5 п. 4.2 зазначеної Інструкції, під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки.
Згідно п.п. 4.2.6 п. 4.2 Інструкції, Про затвердження Інструкції для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки (далі - ПРК), оливороздавальної колонки (далі - ОРК) оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.
В акті відбирання проби за формою N 2-НК зазначається, що пробу відібрано з роздавального крана ПРК (ОРК).
Якщо на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів не здійснювався протягом 30 хвилин, то перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10л, олив - не менше 5л. Нафтопродукти із мірника необхідно злити до резервуарів АЗС, про що повинен бути складений відповідний акт.
Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті. На етикетці проби, відібраної з роздавального крана колонки, зазначають реквізити АЗС, назву, марку та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, номер нормативного документа на нафтопродукт, номер роздавальної колонки, дату і час відбирання проби, прізвище, ім'я та по батькові працівників(а) АЗС, представника органу контролю (підрозділу) і, за необхідності, - інших посадових осіб, які брали участь у відбиранні проби.
Одна частина проби разом з актом відбирання проби надсилається для лабораторних випробувань, а дві інші з другим примірником акта, у разі суперечностей, - зберігаються на АЗС як арбітражні протягом 45 діб. При отриманні паспорта якості, що підтверджує відповідність нафтопродукту вимогам нормативного документа, проба, що зберігається на АЗС, вилучається раніше завершення терміну, визначеного ДСТУ 4488.
Відповідно до п.п. 4.2.8 п. 4.2 Інструкції, проби запаковують у чистий сухий скляний посуд. Пляшки заповнюють не більше ніж на 90% місткості і герметично закупорюють пробками або гвинтовими кришками, які не розчинні в нафті або нафтопродуктах.
Горловину закупореної проби, призначеної для зберігання як арбітражна проба або для транспортування до сторонньої випробувальної лабораторії, обгортають поліетиленовою плівкою, обв'язують шпагатом, кінці якого протягують в отвір етикетки (форма етикетки має відповідати вимогам ДСТУ 4488). Кінці шпагату пломбують або опечатують. Допускається кінці шпагату приклеювати до пляшки етикеткою.
Згідно п.п. 4.2.11 п. 4.2 Інструкції, проби, відібрані або оформлені з порушенням ДСТУ 4488 та пункту 4.2.6 цієї Інструкції, лабораторією на арбітражні випробування не приймаються.
Порушення вищевказаним вимог Інструкції при проведенні перевірки та відібранні проб бензину призвело до неправомірного прийняття оскарженої постанови.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала складена 13 червня 2014 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова