04 березня 2014 рокусправа № 202/31056/13-а(6а/202/98/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 року у справі 6-а/202/98/2013 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати визнати дії відповідача при проведенні перерахунку пенсії з 01.1.2010 року не по нормі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії, а за 2007 рік - незаконним; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 1.01.2010 року по нормі Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати на одного працюючого пенсіонера в цілому по Україні за 2009 рік та сплачувати пенсію в розмірі 4333 грн. 89 коп., а також зобов'язати виплатити різницю збитків між перерахованою та виплаченою сумами пенсії з 01.01.2010 року по час постановлення рішення суду.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково; визнано неправомірними дії відповідача при здійсненні перерахунку позивачу за 2010 рік із застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії на користь позивача із застосування показника середньої заробітної плати за 2009 рік, починаючи з 07 жовтня 2010 року з урахуванням вже фактично сплачених сум.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2012 року постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2010 року та по станову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року скасовано.
22 серпня 2013 на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява за вх.№26423 про поворот виконання постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2010 року
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 року у справі 6-а/202/98/2013 у задоволенні заяви відповідача про поворот виконання відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 року у справі 6-а/202/98/2013, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заву управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про поворот виконання судового рішення.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 265 КАС України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його не чинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі. В такому випадку суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.
Управління звернулося до суду з заявою про поворот виконання судового рішення.
Проте, ст. 266 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. При цьому зазначено, що поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Колегія судів приймаючи рішення по суті, заявлених апеляційних вимог зважує на те, що постанова Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2010 року була скасована судом касіційної інстанції не з підстав повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, а з підстав порушення судом вимог законодавства, а тому підстав для повороту виконання постанови не має.
Матеріали справи не містять доказів того, що скасована постанова суду першої інстанції обґрунтована на повідомлених позивачем завідома неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документів.
З огляду на зазначене, позиція позивача, викладена в апеляційній скарзі, є необґрунтованою та суперечить нормам чинного законодавства України.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.199, 200, 205, 206, , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2013 року у справі 6-а/202/98/2013 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко