ун. № 759/19157/13-к
пр. № 1-кп/759/59/14
30 липня 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,-
з участю прокурорів - ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_3
ОСОБА_3 , 05.07.2012 року приблизно о 07 год. 50 хв. знаходився за місцем свого проживання - квартирі АДРЕСА_2 . В цей час, на подвір'ї вказаного будинку, раніше незнайомі йому двірники, серед яких був ОСОБА_6 , проводили фарбування огорожі спортивного майданчика. Виглянувши у вікно, ОСОБА_3 побачив двірників, які проводили фарбування огорожі спортивного майданчика безпосередньо біля його автомобіля. Будучи сильно обуреними діями двірників, ОСОБА_3 став кричати раніше не знайомому ОСОБА_6 , щоб він відійшов від його автомобіля, оскільки він може замастити фарбою його автомобіль. У відповідь ОСОБА_6 , який був залучений до виконання вищевказаних робіт, став сперечатися з ОСОБА_3 , пояснюючи, що він виконує свої службові обов'язки, внаслідок чого між ними виник словесний конфлікт.
З метою продовжити з'ясування стосунків, ОСОБА_3 05.07.2012 року, приблизно о 07 год. 55 хв., спустився до спортивного майданчика, розташованого біля буд. 62 по вул. Ірпінській, що в м. Києві, де в цей час перебував ОСОБА_6 . Підійшовши до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, став чіплятися до ОСОБА_6 і висловлюватися на його адресу брутальною лайкою. Продовжуючи далі свої хуліганські дії, ОСОБА_3 , грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи при цьому явну неповагу до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, руками, стиснутими в кулак почав наносити удари в обличчя та різні частини тулуба ОСОБА_6 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді синців блідо-жовто-фіолетового кольору з нечіткими контурами, невизначеної та овальної форми: розміром 9x6 см. на заднє- внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині; розміром 7x4 см. в підключичній ділянці зліва; розміром 3x2,5 см. на переднє-зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині; розміром 3x1 см. на зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №82-2013/о від 26.11.2013 року відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Потім ОСОБА_3 сів в свій автомобіль та під'їхав до свого під'їзду.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив суду, що залишив службовий автомобіль біля майданчика на вул.Ірпінській, 62 в м.Києві. Вранці 05.07.2012р. з вікна квартири побачив, що двірники щітками, прив'язаними до палок, почали фарбувати металеву сітку, в тому числі і поряд із його автомобілем. Він попросив зачекати із фарбуванням доки він не спуститься і не забере автомобіль, на що ОСОБА_6 почав кричати та висловлюватись нецензурною лайкою. Коли він вийшов на вулицю і підійшов до автомобіля, то побачив на ньому подряпину та бризки фарби, обурившись, зробив ОСОБА_6 зауваження, на що той відповів, що це не його проблеми. Між ним та ОСОБА_6 виникла словесна сварка, під час якої вони висловлювались нецензурною лайкою. ОСОБА_6 почав махати палкою, на якій була прив'язані щітка із фарбою, він також махав руками під час сварки. Умислу наносити тілесні ушкодження потерпілому у нього не було. Ударів потерпілому на наносив, крові на ньому не бачив, а наявність у потерпілого синців пояснює тим, що можливо відмахуючись, зачепив ОСОБА_6 .
Відповідно до вимог ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого та прокурора.
Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.
Суд, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення, приходить до висновку, що, не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні хуліганських дій відносно потерпілого ОСОБА_6 підтверджується наступними доказами.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , про те, що вона працювала майстром КП РЕО-6 і в червні 2012р. надійшло розпорядження пофарбувати спортивний майданчик по АДРЕСА_3 . Вранці, точної дати не пам'ятає, працівники КП РЕО, в тому числі і двірник ОСОБА_6 , приступили до виконання завдання. ОСОБА_6 фарбував сітку майданчика з внутрішньої сторони, а автомобіль ОСОБА_3 перебував на газоні приблизно на відстані 1,20 м. від сітки. ОСОБА_3 виглянув у вікно і сказав, щоб не зачепили його автомобіль, на що вона запевнила, що з автомобілем все буде гаразд. Приблизно через п'ять хвилин, ОСОБА_3 вибіг на вулицю і почалася перепалка із двірником ОСОБА_6 , обоє висловлювались нецензурною лайкою, ОСОБА_3 розмахував руками, а ОСОБА_6 кісточкою для фарбування. Чи наносив ОСОБА_3 Коваленку ОСОБА_9 удари вона не бачила, однак коли підійшла, то побачила, що у потерпілого була кров під носом. Пошкоджень на автомобілі ОСОБА_3 вона не бачила. На місце викликали швидку медичну допомогу та працівників міліції, а в цей день, приблизно через годину, ОСОБА_6 приходив до КП РЕО жалітися на ситуацію, що виникла під час його роботи.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що вона працює майстром РЕО. Обставини інциденту їй відмові зі слів майстра ОСОБА_8 .
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 про те, що вона працює двірником КП РЕО-6. Точної дати не пам'ятає, зранку, вона в складі бригади була залучена до фарбування загорожі по АДРЕСА_3 . Знаходячись на певній відстані, вона чула нецензурну лайку з боку двірника ОСОБА_12 , який махав щіткою перед хлопцем (обвинуваченим), який також висловлювався нецензурно. Чи наносив обвинувачений удари ОСОБА_12 вона не бачила.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що вона працює двірником КП РЕО-6. Точної дати не пам'ятає, вранці вона в складі бригади фарбували сітку на майданчику. Біля сітки стояв автомобіль, мешканець будинку з вікна кричав, щоб відійшли від його машини, а потім він вийшов із під'їзду і між ним та ОСОБА_6 розпочалась бійка, під час якої вони махали руками і ногами, кричали. У ОСОБА_6 вона бачила кров під носом.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , яка є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що обставини справи їй відомі за слів сина та подруги. Вона бачила, що футболка її сина була зі слідами фарби.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , яка є тещею обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що вона проживає в тому ж будинку, що її зять. Два роки назад, точної дати не пам'ятає, їй зателефонувала донька і попросила вийти на вулицю, оскільки виникла сварка із двірником. Коли вона вийшла, то почула, як її зять і двірник сварились нецензурною лайкою з приводу автомобіля, що стояв поряд із майданчиком, який фарбували. Штовханини між ОСОБА_3 та двірником чи завдання ударів вона не бачила, на потерпілому ніяких ушкоджень не було. Про потрапляння фарби на автомобіль їй відомо зі слів, особисто пошкоджень на машині не бачила.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 про те, що він проживає в будинку АДРЕСА_3 і зранку, точної дати не пам'ятає, машина ОСОБА_3 перебувала біля сітки, яку фарбували. Обставини йому невідомі, однак зібралася група людей, говорили голосно, чув нецензурну лайку, однак не підходив.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що вона проживає в будинку АДРЕСА_3 , зранку, точної дати не пам'ятає, почула нецензурну лайку, ОСОБА_3 та двірник обоє висловлювались нецензурною лайкою, чи наносились ким-небудь удари не бачила.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 про те, що він проживає в будинку АДРЕСА_3 і зранку, точної дати не пам'ятає, перебуваючи на лавці біля під'їзду будинку, почув крики. Бачив, як ОСОБА_12 фарбував сітку, а ОСОБА_19 з вікна квартири зробив йому зауваження, а ОСОБА_12 почав кричати. Коли ОСОБА_19 вийшов на вулицю, то ніякої бійки, штовханини він не бачив, а пішов додому. Свідок зазначив, що чув нецензурну лайку з боку ОСОБА_19 і ОСОБА_12 .
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 про те, що він проживає в будинку АДРЕСА_3 . Вранці, точної дати не пам'ятає, визирнув у вікно і побачив, що автомобіль ОСОБА_3 стоїть біля майданчика, а двірник фарбує сітку. Чув, як ОСОБА_3 через вікно просив двірника зачекати із фарбуванням доки він не забере машину, на що двірник почав сваритися і нецензурно висловлюватись. Він чув сварку між ОСОБА_3 та потерпілим та нецензурні висловлювання з їх боку, а коли через деякий час вийшов з будинку, то всі стояли біля під'їзду.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.06.2013р., згідно якого потерпілий ОСОБА_6 на місці розказав та показав як, де, коли та чим ОСОБА_3 наносив йому тілесні ушкодження ( том.2 а.с.15-29).
Висновком судово-медичної експертизи №622/Е від 16.05.2013р., згідно з яким: дані судово-медичного обстеження та наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 05.07.2012 о 08.35 год. у гр. ОСОБА_6 , 1951 р.н., мали місце такі ушкодження:
- синці на заднє-внурішній поверхні лівого стегна в нижній третині, в підключичній ділянці зліва, на переднє-зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, на зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що виникли вони внаслідок чотирикратної травмуючої дії тупого предмету(тів), характерні особливості якого (их) в ушкодженнях не відобразились, могли утворитись в термін вказаний у постанові, тобто 05.07.2012.
За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я) ( том.2 а.с. 31-33).
Висновком комісійної судово-медичної експертизи №82-2013/о від 26.11.2013р., згідно якого під час судово-медичного обстеження ОСОБА_6 , 1951 р.н., 12.07.2012 року (8-а доба щодо подій від 05.07.2012 року), у останнього були наявні тілесні ушкодження у вигляді синців блідо-жовто-фіолетового кольору з нечіткими контурами, невизначеної та овальної форми:
а) розміром 9x6 см на заднє-внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині;
б) розміром 7x4 см в підключичній ділянці зліва;
в) розміром 3x2,5 см на переднє-зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині;
г) розміром 3x1 см на зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині.
Характер (синці), морфологія (колір та форма синців) та локалізація (тулуб, кінцівки) вище перелічених ушкоджень, свідчить про те, що всі вони утворилися від дії тупого(тупих) предмету(предметів), при цьому:
· їх утворення саме 05.07.2012 року близько 08°° внаслідок «ударів кулаками та ногами» - не виключається;
· вони утворилися внаслідок не менш ніж 4-хкратної дії тупого(тупих) предмету(предметів);
· відсутність будь-яких інших ушкоджень в ділянці вище перелічених, дозволяє виключити можливість утворення останніх «при падінні ОСОБА_6 з положення стоячи на площину».
Також, перед тим, як дати відповідь щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , експертна комісія вважає за доцільне зазначити про те, що:
на даний час в Україні діють «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», які затверджені Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року та погоджені з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України;
згідно п. 1.2. даних «Правил...»: «...тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілісності тканин, органів та їх функції...»;
згідно п. 4.6. даних «Правил...»: «Судово-медичний експерт, оцінуючи строки порушення анатомічної цілісності тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості...»;
згідно п. 4.7. даних «Правил...»: «Загострення попередніх захворювань після заподіяння тілесного ушкодження...інші наслідки ушкодження, що обумовлені не власне характером цього ушкодження... не повинні враховуватися при оцінці ступеня тяжкості...»;
ступень тяжкості тілесних ушкоджень (згідно Кримінального Кодексу України, і, відповідно, із судово-медичної точки зору) та ступінь тяжкості травми, яка отримана на виробництві (згідно Наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 року «Про затвердження Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості») - це дві різні речі, які взагалі не можна ототожнювати!!!
Тобто:
«тривалість розладу здоров'я», як критерій судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, - це строк порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, який обумовлений саме власне ушкодженням та який загально прийнятий для певного ушкодження;
термін перебування людини на лікуванні (стаціонарному чи амбулаторному) не є та ніколи не був критерієм судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень!!!
«тривалість розладу здоров'я», як критерій судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, з терміном перебування людини на лікуванні (стаціонарному чи амбулаторному) не знаходиться ні в якому кореляційному зв'язку!!!
В даному випадку: відновлення анатомічної цілості та функції шкіри підлягаючими м'якими тканинами тулуба та кінцівок, відбувається в строк до 6 днів, тобто «тривалість розладу здоров'я» у ОСОБА_6 щодо отримання ним кожного із перелічених в 1-ому пункті даних Підсумків тілесних ушкоджень, (синці), дозволяє віднести кожне ушкодження до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Окремо слід зазначити про те, що під час стаціонарного та амбулаторного лікування ОСОБА_6 , останньому встановлювались певні діагнози, які в т.ч. «пов'язувалися» з отриманими тілесними ушкодженнями, та які взагалі не знаходить свого об'єктивного підтвердження:
«забій усіх відділів хребта» - встановлювався на 12-добу щодо подій від 05.07.2012 року: відсутність опису будь-яких м'яко-тканинних змін в ділянці хребта, з урахуванням відсутності будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень в даній анатомічній ділянці під час судово-медичного обстеження ОСОБА_6 , дозволяє вважати даний діагноз хибним та необгрунтованим, та таким, який не підлягає оцінці за ступенем тяжкості;
«забій лівого колінного суглобу» - встановлювався на 1-у та на 15-у добу щодо подій від 05.07.2012 року: відсутність опису будь-яких м'яко-тканинних змін в ділянці лівого колінного суглобу, з урахуванням відсутності будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень в даній анатомічній ділянці під час судово-медичного обстеження ОСОБА_6 , дозволяє вважати даний діагноз хибним та необгрунтованим, та таким, який не підлягає оцінці за ступенем тяжкості;
«закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку» - встановлювався починаючи з 12-ої доби щодо подій від 05.07.2012 року:
відсутність будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень на голові у ОСОБА_6 під час його судово-медичного обстеження;
госпіталізація ОСОБА_6 в ЛОР-віділення при наявності направлення амбулаторного лікаря з таким діагнозом, як «ЗЧМТ, забій головного мозку з ліквореєю (?). Перелом черепа (?)»;
перший «огляд» ОСОБА_6 в стаціонарі лікарем неврологом лише на 14-у добу щодо подій від 05.07.2012 року із встановленням діагнозу «ЗЧМТ, забій головного мозку (?)» без будь-якої констатації загального та неврологічного статусу;
перший «огляд» ОСОБА_6 в стаціонарі лікарем нейрохірургом лише на 16- у добу щодо подій від 05.07.2012 року без будь-якої констатації загального та неврологічного статусу;
другий «огляд» ОСОБА_6 в стаціонарі лікарем нейрохірургом тільки на 20- у добу щодо подій від 05.07.2012 року без будь-якої констатації загального та неврологічного статусу, із встановленням діагнозу «ЗЧМТ. Забій головного мозку» та із зазначенням про відсутність доцільності в стаціонарному лікуванні;
- констатація неврологічного статусу ОСОБА_6 в стаціонарі тільки на 21-у та на 27-у добу щодо подій від 05.07.2012 року (це при діагнозі «ЗЧМТ. Забій головного мозку»), який, та його динаміка, взагалі не відповідає такій клінічній формі черепно- мозкової травми, як забій головного мозку (навіть легкого ступеню),
відсутність взагалі даних про «лікування забою головного мозку» в наданій медичній документації,
все це в своїй сукупності дозволяє вважати даний діагноз хибним та необгрунтованим, та таким, який не підлягає оцінці за ступенем тяжкості;
«розрив барабанної перетинки справа, після травматичний гострий середній отит справа» - встановлювався починаючи з 12-ої доби щодо подій від 05.07.2012 року:
відсутність будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень в навколо-вушних ділянках у ОСОБА_6 під час його судово-медичного обстеження (8-а доба щодо подій від 05.07.2012 року);
констатація у ОСОБА_6 на 12-у добу щодо подій від 05.07.2012 року розриву барабанної перетинки справа та на 21-у добу щодо подій від 05.07.2012 року формування рубця барабанної перетинки справа;
не проведення під час стаціонарного лікування диференціального діагнозу травматичного та не травматичного походження виявлених «ознак гострого середнього отиту» при наявності у ОСОБА_6 правобічного гаймориту,
все це дозволяє стверджувати про те, що якщо у ОСОБА_6 і мав місце розрив барабанної перетинки справа з розвитком після травматичного гострого середнього отиту, то даний розрив утворився після 12.07.2012 року;
«після травматична двобічна нейро-сенсорна приглухуватість» - встановлений під час стаціонарного лікування (з 12-ої по 33-ю добу щодо подій від 05.07.2012 року):
відсутність переломів кісток основи черепа в середній черепній ямці;
викладене нами обґрунтування щодо правильності та обґрунтованості діагнозу «закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку», тим паче, що така клінічна форма черепно-мозкової травми, як забій головного мозку легкого ступеню, не залишає наслідків у вигляді двобічної нейро-сенсорної приглухуватості;
відсутність в наданій медичній документації даних об'єктивних методів обстеження ОСОБА_6 (реєстрація коротко-латентних слухових (стовбурових) викликаних потенціалів) з урахуванням наявності лише однократного проведення суб'єктивного методу (аудіометрія),
все це дозволяє стверджувати як про необґрунтованість даного діагнозу, так і про відсутність взагалі причинно-наслідкового зв'язку між подіями від 05.07.2012 року та можливою наявністю у ОСОБА_6 двобічної нейро-сенсорної приглухуватості;
«пошкодження заднього рогу медіального меніску і передньої хрестоподібної зв'язки лівого колінного суглобу» - встановлювався починаючи з 15-ої доби щодо подій від 05.07.2012 року:
відсутність будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень в ділянці лівого колінного суглобу у ОСОБА_6 під час його судово-медичного обстеження (8-а доба щодо подій від 05.07.2012 року);
відсутність даних про ушкодження медіальної колатеральної зв'язки лівого колінного суглобу у ОСОБА_6 з урахуванням загально існуючих даних механізму утворення ушкодження заднього рогу медіального меніску та передньої хрестоподібної зв'язки колінного суглобу;
наявні дані про існування у ОСОБА_6 , починаючи з червня 2008 року, ушкоджень зв'язок саме лівого колінного суглобу та такого соматичного захворювання, як «поліостеоартроз» суглобів верхніх та нижніх кінцівок, більш колінних суглобів» (з констатацією деформації лівого колінного суглобу, обмеження рухів в ньому тощо),
все це дозволяє стверджувати про те, що якщо у ОСОБА_6 і мале місце нове «ушкодження заднього рогу медіального меніску і передньої хрестоподібної зв'язки лівого колінного суглобу», то дане ушкодження утворилось після 12.07.2012 року.
- поліостеоартроз - це хронічне захворювання суглобів, при якому відбувається ураження хрящів, зв'язок та капсули суглобів з їх руйнуванням та з наступним розвитком патологічних змін в кістках суглобів ( том 2 а.с.34-49).
Висновки експертиз суд вважає належними та достовірними, що не протирічать наявним доказам, встановленим обставинам та такими, що підтверджують вину обвинуваченого.
Показання свідків, що зазначені вище і які викривають обвинуваченого та доводять вину останнього у вчиненні інкримінованих йому дій, кваліфікованих за ч.1 ст.296 КК України, суд вважає достовірними, об'єктивними, послідовними, такими, що відповідають встановленим обставинам та викладеним вище обставинам і такими, що підтверджуються сукупністю наведених зібраних та досліджених доказів.
Всі вищевказані докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_3 на вчинення хуліганства.
Посилання обвинуваченого на відсутність його умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, на думку суду, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду і спростовуються дослідженими доказами, які суд визнав достовірними.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, які є обов'язковими для всіх судів України, об'єктом захисту у ст.296 КК України є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці у побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюється в активній формі, в основному, з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.
Поєднує вчинення хуліганських дій те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Посилання потерпілого ОСОБА_6 у своїх письмових зверненнях. на те, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані не вірно, оскільки обвинуваченим було вчинено замах на його життя, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, а також виходять за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті .
Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.1 ст.296 КК України вірна, оскільки він, своїми умисним діями грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, тобто скоїв хуліганство відносно ОСОБА_6 , що супроводжувалось особливою зухвалістю та виразилося в заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин та вважає за необхідне обрати міру покарання у виді штрафу.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: