18 травня 2009 року № 22-а-4566/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Богаченка С. І.,
суддів - Довгополова О. М., Попо Я. С.,
при секретарі судового засідання - Троцькому Є. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 18 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконним наказу, -
20 вересня 2007 року ОСОБА_1, звернулась до Сихівського районного суду м. Львова з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконним наказу № 833-К від 28.08.2007 року виданого начальником Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що вважає оскаржуваний наказ незаконним через безпідставність застосування до неї заходів дисциплінарної відповідальності. Її відсутність на роботі було викликано об'єктивними то поважними обставинами, що виключають можливість звинувачення її в порушенні трудової дисципліни.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 18 грудня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконним наказу відмовлено.
Зазначену постанову мотивовано тим, що позивачем тричі допущено порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку, а тому відповідачем правомірно накладено на неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Не погоджуючись з прийнятою постановою позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції суперечать обставинам справи. Зокрема висновок про те, що причина її відсутності на роботі 17.08.2007 року є неповажною.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, дотримуватись трудової дисципліни.
Наказом № 883-К від 28.08.2007р. на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни 17.08.2007 р. та 20.08.2007р. (Відсутність на роботі відповідно з 09.00 до 12.50 год. та з 09.00 до 09.30 год.).
Наказом № 1007-К від 12. 10. 2007р. позивачу оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків (відсутність на роботі 30.09.2007р. під час проведення чергування, встановленого наказом начальника Личаківського ВДВС №17-З/п від 27.09.2007р.).
Позивач не заперечує проти встановлених фактів її відсутності на роботі 20.08.2007 року та 30.09.2007 року, але мотивує їх тим, що здійснює догляд за малолітньою дитиною, яку вона виховує одна. А відсутність на робочу місці 17.08.2007 року мотивує тим, що отримала повістку про виклик у прокуратуру Личаківського району м. Львова.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана причина порушення трудової дисципліни (догляд за малолітньою дитиною) не є поважною, оскільки відповідно до ст. 53 КЗпП України встановлення неповного робочого дня чи тижня для жінки, яка має дитину до 14 років здійснюється за погодженням між працівником та власником чи уповноваженим ним органом, крім того вказана можливість передбачена п. 24 Правил внутрішнього трудового розпорядку Головного управління юстиції у Львівській області.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не взяв до уваги той факт, що позивач не вжила жодних заходів для повідомлення керівництва про свою відсутність на роботі 17.08.2007 року та про причини такої.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 18 грудня 2007 року в справі № 2а-254/07 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. І. Богаченко
Судді: О. М. Довгополов
Я. С. Попко