Львівський апеляційний адміністративний суд
Іменем україни
18 травня 2009 року
№22а-3892/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді суддів при секретарі судового засідання
Старунського Д.М., Носа С.П., Шавеля Р.М., Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради Хмельницької області на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом Славутського міскрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради Хмельницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5-го травня,
Славутський міжрайонний прокурор Хмельницької області в інтересах ОСОБА_1. 12.11.2007 року звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом в якому просить стягнути з Славутського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу у розмірі 10 102,85 гривень.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 грудня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 3 992,85 гривень разової щорічної допомоги до 5-го травня.
Прийняте судом першої інстанції рішення мотивоване тим, що згідно з ст.ст.12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання до 5-го травня щорічної разової грошової допомоги у визначених розмірах, такі вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено її порушене право в межах стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2004 рік та як інваліду війни І групи за 2007 рік.
Покликається на те, що рішеннями Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №20-рп/2004 та від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення статей законів України «Про Державний бюджет України» на 2004 та 2007 роки, якими встановлено виплату щорічної разової грошової допомоги у відповідних розмірах, а тому виплата разової щорічної грошової допомоги до 5-го травня як учаснику бойових дій за 2004 рік та як інваліду війни І групи за 2007 рік повинна здійснюватись у розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Що стосується вимог позивача в частині стягнення недоплачених сум допомоги як інваліду війни І групи за 2005 - 2006 роки, то відповідач діяв на підставі, у спосіб та межах наданих йому повноважень, з дотриманням вимог діючого бюджетного законодавства в 2005-2006 роках. За таких обставин, суд першої інстанції не вбачає підстав для покладення зобов'язання на державні органи сплатити недоплачену грошову допомогу ОСОБА_1 за вказані роки.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради Хмельницької області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 грудня 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що виключно законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.95 Конституції України). Управління праці та соціального захисту населення здійснює виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня, але не являється головним розпорядником коштів. Відповідно до ст.22 Бюджетного кодексу України головним розпорядником коштів являються органи державної влади, а саме - Міністерство праці та соціальної політики України.
Управлінням праці та соціального захисту населення суми надання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня не визначаються, воно не наділено повноваженнями щодо перерахунку вказаної допомоги та її виплати поза межами відповідного бюджетного року, а також не може змінити видатки, які визначені законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, оскільки це є прямим порушенням Конституції України та Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим управління праці та соціального захисту населення не визнає себе відповідачем за вказаним позовом, та вважає що свої обов'язки виконав в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно посвідчення серія Є №047343 виданого 26.04.2005 року управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради Хмельницької області є інвалідом І групи і має право на пільги встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни.
Згідно ст..44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» позивачу у 2004 році було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня, як учаснику бойових дій в розмірі 120,00 гривень та ст..29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році як інваліду війни І групи в розмірі 450,00 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня, оскільки, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час виплати щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій та інваліду війни І групи до 5-го травня ОСОБА_1 за 2004 та 2007 роки відповідно, розмір такої виплати був встановлений законом України «Про Державний бюджет України» на 2004 та 2007 роки відповідно, що додатково, поряд з нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» регулював відносини з виплати зазначеної допомоги і такі норми на час виплати не були ні відмінені, ні визнані неконституційними.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Відповідно на той час дії відповідача повністю узгоджувались з вимогами законодавства і це вказує, на те що він діяв на підставі та в спосіб передбачений законом, тобто правомірно.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково вирішив питання, щодо зобов'язання виплатити допомогу за 2004 та 2007 роки, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Тобто положення закону України «Про Державний бюджет України» на 2004 та 2007 роки, якими було встановлено виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій та інвалідам війни І групи не мають зворотної дії в часі. Таким чином, на момент виплати ОСОБА_1вказаної допомоги до 5-го травня за 2004 та 2007 роки, діяла норма закону України «Про Державний бюджет України» на 2004 та 2007 роки, яка була чинною.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що при вирішенні справ про стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня слід керуватися нормами законів, які були чинними на момент проведення таких виплат.
Судом першої інстанції не враховано, що зазначена допомога є разовою, тобто виплачується щорічно виключно до 5 травня і чинним законодавством України не передбачена можливість повторних виплат чи доплат даних допомог при подальшій зміні їх розміру.
За таких обставин, беручи до уваги, те що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що позивач отримав зазначені виплати в розмірі, встановленому законом України «Про Державний бюджет України» на 2004 та 2007 роки, органи державної влади правомірно керувалися даними нормами у спірних правовідносинах, відповідно дії відповідачів по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2004 рік та як інваліду війни І групи за 2007 рік є правомірними та виконаними в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради Хмельницької області задоволити.
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 грудня 2007 року у справі №2-а-172/07 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя
Д.М. Старунський
Судді
С.П. Нос Р.М. Шавель