Справа № 22-897/2009 Головуючий в 1 інстанції: Дужич С.П.
Категорія: 57 Доповідач: Демянчук С.В.
25 червня 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Буцяка З.І.
суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.
при секретарі: Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконкому Рівненської міської ради, комунального підприємства „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації”, Рівненської міської ради, Рівненського міського голови , треті особи на стороні позивача об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку " Терен - Плюс" , треті особи на стороні відповідача ДП "ЖРБУ" ТзОВ " Рівненський МЖК ", ТзОВ "Рівненський МЖК ", про визнання частково недійсним розпорядження міського голови та свідоцтва про право власності на нерухоме майно .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2009 року в позові ОСОБА_1 до виконкому Рівненської міської ради, комунального підприємства „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації”, Рівненської міської ради, Рівненського міського голови про визнання частково недійсним розпорядження міського голови та свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Зазначає, що оскаржувані розпорядження та свідоцтво про право власності на житловий будинок порушують його права як співвласника житлового будинку відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України. Саме з посиланням на оскаржувані розпорядження та свідоцтво, міська рада передала в оренду частину нежитлових приміщень, які є місцями загального користування та належить йому на праві спільної сумісної власності. Саме це і спонукало його звернутися до суду з даним позовом.
Оскільки ОСОБА_1 вважає, що передача міською радою в оренду нежитлових приміщень, які є його власністю, з посиланням на оскаржувані розпорядження та свідоцтва, порушують його права співвласника і відповідно він має право для поновлення своїх прав оскаржувати їх в судовому порядку, тому просив суд скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представники виконкому Рівненської міської ради , третьої особи об'єднання співвласників "Терен - Плюс" апеляційну скаргу визнали.
Представники комунального підприємства „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації” та третьої особи ТзОВ " Рівненський МЖК" апеляційну скаргу не визнали. Вважають висновки суду першої інстанції правильними. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з відсутності обставин порушення прав позивача, як співвласника житлового багатоквартирного будинку, посилаючись на те, що оскаржуване розпорядження видане у відповідності до діючого на той час законодавства. А за таких обставин відсутні підстави і для визнання недійсним спірного свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видано на підставі спірного розпорядження.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного цивільного законодавства, тому оскаржуване рішення підлягає до скасування з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог .
З матеріалів справи вбачається, що позивач є співвласником квартири за АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право власності на це житло.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України позивачу, як власнику квартири в багатоквартирному будинку, належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорної конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне, та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди , будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир , а також власників нежитлових приміщень у житловому будинку.
Стаття 317 ЦК України встановлює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що належна на праві приватної власності позивачеві квартира, оскаржуваним розпорядженням та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, передані у державну власність Рівненській міській раді (Дочірному підприємству "Житлово - експлуатаційне ремонтно-будівельне управління " ТзОВ" Рівненський МЖК " ), чим порушені законні права позивача.
Так, постановою Рівненського міського суду від 27.01.2009 р. по адміністративній справі № 2-а-28\09 за позовом об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Терен» та «Терен-Плюс» до міського голови м. Рівного, треті особи - управління комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради, ДП «ЖЕРБУ» ТзОВ «Рівненький МЖК» було визнано нечинним та скасовано розпорядження міського голови № 2494-р від 29.12.2007 р. «Про передачу на баланс управління комунальною власністю міста нежитлових приміщень за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3». Судом по адміністративній справі було встановлено, що дані нежитлові приміщення входять до складу житлового будинку АДРЕСА_3, вони не є окремими об'єктами цивільно-правових відносин і призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, які розташовані в даному житловому будинку. Зазначена постанова набрала законної сили, тому дані обставини відповідно до ч .З ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи.
Як вбачається з вищевказаної постанови Рівненського міського суду від 27.01.2009 р., міський голова м. Рівного розпорядився нежитловими приміщеннями, розташованими в житловому будинку АДРЕСА_2, які призначені для забезпечення потреб всіх власників квартир, розташованих в даному житловому будинку, в тому числі і позивача, саме на підставі оскаржуваних по даній цивільній справі свідоцтв про право державної власності.
За таких обставин, колегія суддів вважає встановленим, що права позивача порушені оскаржуваними розпорядження та свідоцтвом про право державної власності на нерухоме майно і підлягають захисту в суді, оскільки міським головою при прийнятті оскаржуваного розпорядження та виконкомом Рівненської міської ради при видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності на нерухоме майно, не було дотримано вимог закону,
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Частина 1 статті 393 ЦК України встановлює право власника майна звернутися до суду з позовом про визнання незаконним та скасування правового акта органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові та порушує права власника.
Суд вважає, що п. 2 розпорядження Рівненського міського голови за № 1877-р від 25.09.1998 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 12.11.1998 року КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" відповідно до якого житловий будинок по АДРЕСА_2 належить Рівненській міській раді (Дочірне підприємство " Житлово-експлуатаційне ремонтно-будівельне управління " ТзОВ "Рівненський МЖК") на праві державної власності суперечать ч. 3 ст. 42, ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, тому вони є незаконними та підлягають скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-317 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 317, 321, 382, 385, 393 ЦК України, ст.ст. 42, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним п. 2 розпорядження Рівненського міського голови за № 1877-р від 25.09.1998 року.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 12.11.1998 року КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" відповідно до якого житловий будинок по АДРЕСА_2 належить Рівненській міській раді (Дочірне підприємство " Житлово - експлуатаційне ремонтно- будівельне управління " ТзОВ " Рівненський МЖК" ) на праві державної власності.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий суддя: Буцяк З.І.
Судді : Демянчук С.В.
Хилевич С.В.