Справа № 22-753/2009 р. Головуючий суддя 1 інстанції: Панас О.В.
Категорія № 30.34 Суддя-доповідач : Демянчук С.В.
28 травня 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Буцяка З.І.
суддів : Демянчук С.В., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -
Рішенням Рівненського міського суду від 28 березня 2008 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25172 грн. 44 коп. в рахунок відшкодування матеріального збитку 500 грн. моральної шкоди.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу з покликанням на його незаконність і необґрунтованість, що полягають у недоведеності обставин, що мають значення для справи. Свої доводи мотивував тим, що місце розташування вулиць на схемі дорожньо-транспортної пригоди не відповідає дійсності, а тому обставини дорожньо-транспортної пригоди не відповідають схемі.
Вказував, що судом безпідставно було відхилено його клопотання про долучення до матеріалів справи схем перехрестя вулиць Грушевського-Київська-Відінська та клопотання про призначення додаткової експертизи.
Крім того, на думку апелянта зазначена ціна продажу автомобіля є нереальною та не відповідає дійсності, оскільки при складанні звіту № 277 ПП „Експерт-Сервіс-Альфа” експертом було допущено масу помилок. Розрахунки проведено з грубим порушеннями вимог Методики товарознавчої експертизи дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.112003 року № 142/5/2092. У звіті в дослідженні за п. 1.4 визначається вартість відновлювального ремонту автомобіля НУUNDАІ Н 100 держномер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні. Для цього розрахунку визначалася спочатку вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових.
В дослідженні за п. 1.6 згідно з п. 8.2 Методики визначається матеріальний збиток. Роблячи розрахунок, експерт порівнює суму вартості відновлювального ремонту чомусь без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складових ДТЗ з його ринковою вартістю, що є недопустимим. Адже, відповідно до п. 7.25 Методики, значення коефіцієнту фізичного зносу для нових складових та для складових ДТЗ дорівнює нулю, якщо строк їх експлуатації не перевищує двох років і навіть в цьому випадку є винятки. А відповідно до дослідження за п. 1.1 термін експлуатації автомобіля НУUNDАІ Н 100 держномер НОМЕР_1 - 9, 25 років з пробігом 164 953 км. Порушивши правила розрахунків, експерт відповідно неправильно провів розрахунок матеріального збитку.
Відповідач також вказував, що не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП , оскільки вважає, що ним було дотримано усіх вимог правил дорожнього руху, а в його діях немає складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з цим немає й підстав для застосування будь-якого виду юридичної відповідальності.
При огляді місця ДТП, транспортних засобів, складенні схеми та протоколу про адміністративне правопорушення апелянт присутній не був, а тому був позбавлений можливості захистити свої права.
Просив рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2008 року скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1, його представник адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
ОСОБА_2, його представник ОСОБА_7 апеляційну скаргу не визнали. Вважають доводи апеляційної скарги безпідставними, тому просили її відхилити, а рішення залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення ,а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.
Рішення оскаржується в частині задоволення вимог про стягнення матеріальної шкоди в сумі 25172 грн.44 коп.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом першої інстанції, що 21.03.2005 року, приблизно о 20 год.40 хв. Водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Форд-Оріон" державний номер НОМЕР_2, рухався по вул.Грушевського зі сторони вул. Пухова в напрямку вул.Київська, одночасно, водій ОСОБА_2, керуючи по дорученню автомобілем "Хюндай-Н-100" державний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Відінська зі сторони вул .С.Бандери в напрямку вул. Грушевського зі швидкістю біля 50 км / год . Виїжджаючи на регульоване перехрестя вул. Грушевського -Київська - Відінська в м. Рівне, при ввімкненні зеленого сигналу світлофора для транспорту, водій ОСОБА_1, виконуючи лівий поворот на вул.. Київську, не надав перевагу в русі, допустив зіткнення з автомобілем „Хюндай Н-100", під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку прямо. Постановою від 31.03.2005р. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 286 КК України відмовлено за відсутністю в його діях складу вказаного злочину, та направлено копію постанови для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с.5).
Відносно обставин притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вбачається, що постанова Рівненського міського суду від 30.05.2005р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасована постановою голови Апеляційного суду Рівненської області від 14.05.2007р. у зв'язку з порушенням вимог ст. 268 КУпАП при розгляді адміністративного протоколу. Згідно постанови Рівненського міського суду від 22.08.2007р. провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, закрито. З оглянутої постанови вбачається, що суд встановив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 21.03.2005р. з вини ОСОБА_1 було скоєне ДТП. Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що адміністративна справа відносно ОСОБА_1 була закрита з нереабілітуючих підстав.
Також судом встановлено, що згідно висновку судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин ДТП № 1903 від 12.12.2006 р., в дорожній ситуації, яка склалася між водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 21.03.2005р., з технічної точки зору, для виконання маневру повороту ліворуч на регульованому перехресті водій автомобіля „Форд-Оріон" ОСОБА_1 у відповідності з вимогами Правил дорожнього руху України" повинен був: перед початком виконання маневру повороту своєчасно, до початку маневру, зайняти відповідне крайнє ліве положення на проїзній частині вулиці Грушевського та подавати сигнали світловими покажчиками лівого повороту ; по своїй правій смузі руху в'їхав на перехрестя доріг вул. Грушевського - вул. Київська і, при наявності зустрічних транспортних засобів, зупинитися на перехресті в межах своєї правої смуги таким чином, щоб не створювати перешкоди чи небезпеки зустрічним транспортним засобам, які мають перевагу в русі; переконатися , що маневр повороту наліво буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, і тільки після цього виконати маневр наліво таким чином, щоб при в'їзді на вул. Київську зайняти свою праву смугу для руху. Величину швидкості руху автомобіля „Хюндай Н-00" перед зіткненням з автомобілем Форд-Оріон дана експертиза визначити не може. А також дана експертиза не змогла визначити наявність у водія автомобіля
„Хюндай Н-100" технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем "Форд-Оріон" з моменту виникнення небезпеки для руху (а.с.39-42).
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов обгрунтованого висновку про те, що сукупністю достовірно встановлених судом доказів підтверджено, що в наслідок неправомірних дій ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода автомобілю "Хюндай-Н-100" державний номер НОМЕР_1.
Правильним є і висновок суду щодо вартості отриманих пошкоджень. Так, згідно звіту № 227 спеціаліста - автотоварознавця про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля „Хюндай-Н-100" держномер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП станом на 02.04.2005р. становить 27672,44 грн. при визначенні матеріального збитку були враховані пошкодження згідно акту огляду транспортних засобів від 02.04.2005р., проведеного в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що стверджується їхніми підписами на акті та не заперечувалося в судовому засіданні (а.с.6-9).
Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_8 суду показав, що визначив розмір матеріальної шкоди в сумі 27672,44 грн. що відповідає вимогам методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.2003р., № 145/5; 2092), про що зазначено в звіті.
Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція , оскільки такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та здобутих доказах.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства / ст.11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом / ст.60 ЦПК/ покладено на сторони.
Однак, будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду в частині зазначених висновків суду першої інстанції ОСОБА_1 суду не надав.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про стягнення на користь ОСОБА_2, заподіяної шкоди в розмірі 25172,44 грн., з врахуванням отриманих ОСОБА_2 2500 грн. від продажу автомобіля Хюндай Н-100.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду "Про практику застосування судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначається, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний автомобіль було відчужено без проведення ремонтних робіт без погодження з відповідачем вартості автомобіля проданого за 2500 грн. Продажна вартість не відповідає ринковій вартості пошкодженого автомобіля / експертом визначена вартість без проведення відновлювального ремонту в сумі 12938 грн.74 коп./ Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вартість відновлювального ремонту „Хюндай-Н-100" державний номер НОМЕР_1 з урахуванням фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 14733 грн. 70 коп.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскільки відшкодування шкоди в натурі неможливе, тому потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна в сумі 14733 грн. 70 коп.
В решті доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду вони не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303 , 304, 308, 313-315, 317 ЦПК України, 1166, 1187 ЦК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2008 року в частині задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати .
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 14733 / чотирнадцять тисяч сімсот тридцять три / грн. 70 коп.
В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий суддя: З.І. Буцяк
Судді: С.В. Демянчук
С.В. Хилевич