69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в
Іменем України
19 червня 2009 року / 11-12 год./ справа №2а-2836/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Щербині Л.М., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства „МПП Адель”
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.04.2009р.,
Позивач звернувся з адміністративним позовом до ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя з вимогами про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.04.2009р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.03.2009р. посадовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку ПП „МПП Адель”, згідно з якою було встановлено несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання та у подальшому 03.04.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 1003,30 грн. Зазначене рішення податкового органу позивач вважає незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог законодавства, оскільки фактично платіж на користь бюджету було декілька разів сплачено (доручено здійснити платіж) через установу банку - філію Промінвестбанку, проте зазначений платіж не було перераховано на користь бюджету через введення тимчасової адміністрації банку. Пізніше зазначена сума податкового зобов'язання була перерахована позивачем через інший банк. На підставі зазначеного, позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 03.04.2009р. про застосування штрафних санкцій.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, наполягає на задоволенні адміністративного позову та просить суд визнати нечинним рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, заперечує проти задоволення адміністративного позову, зазначивши, що рішення податкового органу прийнято на підставі вимог чинного законодавства та у зв'язку з тим, що позивачем було допущено прострочку у здійсненні платежу на користь бюджету, що було встановлено актом перевірки. У подальшому податковим органом прийнято рішення про застосування штрафної санкцій у розмірі 10% від платежу. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом, 26.03.2009р. ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено невиїзна документальна перевірки ПП „МПП Адель”, якою встановлено несвоєчасна оплата узгодженої суми податкового зобов'язання по податковому платежу - єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб зі строком оплати до 20.10.2008р., фактичною зазначений платіж було сплачено 30.10.2008р.
Зазначений акт перевірки підписаний уповноваженою особою позивача з відповідними запереченнями по суті перевірки.
За наслідком розгляду акту перевірки органом податкової служби 03.04.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій ПП „МПП Адель” за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання у розмірі 10%, що дорівнює 1003,30 грн.
Відповідно до пп.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визначено, що „за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, а порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Тобто, приписами зазначеної норми законодавства встановлено, що платник податків звільняється від відповідальності за неналежне виконання обов'язку щодо сплати податку у випадку допущення прострочення з вини установи банку.
Як встановлено судом, 10.10.2008р. ПП „МПП Адель” було подано на виконання до установи банку платіжне доручення щодо перерахування на користь місцевого бюджету Комунарського району суми податкового зобов'язання у розмірі 10533,03 грн. Зазначений платіжний документ прийнятий банком до виконання 10.10.2008р., проте доручення не було виконано у зв'язку з тим, що відповідно до постанови Правління НБУ від 07.10.2008р. №308 в Промівестбанку призначена тимчасова адміністрація та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність провини позивача щодо невчасного зарахування грошових коштів до відповідного бюджету.
Крім того, судом враховано, що позивач з метою належного виконання обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання 23.10.2008р. повторно намагався здійснити перерахування грошових коштів на користь бюджету, які також залишені без виконання установою банку за вищенаведених причин.
З урахуванням вищенаведених обставин, підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за прострочення платежу на користь відповідного бюджету судом не встановлено, у зв'язку з чим, рішення податкового органу про нарахування штрафних санкцій до добросовісного платника податків не можна визнати правомірним та обґрунтованим.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», ст.ст. 9, 11, 14, 94, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя від 03.04.2009р. про застосування до Приватного підприємства „МПП Адель” штрафних санкцій зі сплати єдиного податку у розмірі 1003,30 грн.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала .
Постанову виготовлено у повному обсязі 24.06.2009р.
Суддя Л.О.Нестеренко