25 липня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2404/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С. А.
при секретарі судових засідань - Приходько Т.В.
представника позивача - Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області - Фалес Р.С.
представника відповідача - Мукачівського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції - Зейкан В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області до Мукачівського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, якою просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Мукачівського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 03.07.2014 року ВП №43836684.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 18.12.2013 року Закарпатський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу № 807/4148/13-а за позовом територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» про застосування заходів реагування згідно з ч.5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За результатами розгляду справи, 18.12.2013 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою повністю задовольнив позов територіального управління Держгірпромнагляду у Закарпатській області та застосував заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» шляхом зупинення експлуатації пасажирських ліфтів у м. Мукачево.
Не погоджуючись з Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року по справі №807/4148/13-а, відповідач, ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс», звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на вказану постанову, виклавши свої доводи та підстави, за яких вважає, що дане судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновок суду не відповідає обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» на рішення суду першої інстанції, 21.05.2014 року виніс Постанову, якою: 1) апеляційну скаргу ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» задовольнив частково; 2) Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 807/4148/13-а скасував та прийняв нову постанову, якою позов територіального управління Держгірпромнагляду у Закарпатській області задовольнив частково.
Крім цього, ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс», не погодившись із рішенням апеляційної інстанції оскаржив його до суду касаційної інстанції.
Вищий адміністративний суд України, за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» на рішення судів попередніх інстанцій, 04.07.2014 року постановив Ухвалу у справі №К/800/35131/14, якою відмовив ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» у відкритті касаційного провадження у зв'язку з тим, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки доводи, викладені у ній, не спростовують висновків у рішеннях судів попередніх інстанцій і не викликають необхідності перевіряти матеріали адміністративної справи.
Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Закарпатській області до міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції подана заява від 17.06.2014 року №07-04/01/696 про прийняття до виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року №807/4148/13-а/2014р. та здійснення примусового виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року у справі №876/1010/10 (№807/4148/13-а - в суді І інстанції). Одночасно з цією заявою на примусове виконання був наданий виконавчий лист Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року №807/4148/13-а/2014р. про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс», шляхом зупинення експлуатації пасажирських ліфтів у м. Мукачево, у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.
Міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції виніс постанову від 03.07.2014 року ВП № 43836684 про відмову у відкриті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» із зазначенням про відсутність у виконавчому документі заходів примусового характеру, що не відповідає ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» і що виконавчою службою не здійснюються заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) за діяльністю товариствами, дані повноваження покладено на органи місцевого самоврядування.
Вказану постанову позивач вважає протиправною, оскільки відповідачем в даному випадку при винесенні оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, були порушені норми матеріального права, тому вона є протиправною і підлягає скасуванню.
В ході судового розгляду представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувана позивачем постанова Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 03.07.2014 року ВП № 43836684 про відмову у відкриті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» і винесена ним саме з підстав передбачених п.8 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» і відповідачем в даному випадку було правомірно відмовлено у відкритті провадження за вищезазначеним виконавчим листом.
Крім цього, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що виконавчою службою не здійснюються заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) за діяльністю товариств, а дані повноваження покладено на органи місцевого самоврядування.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю, оскільки оскаржувана позивачем постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, 18.12.2013 року Закарпатський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу № 807/4148/13-а за позовом територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» про застосування заходів реагування згідно з ч.5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За результатами розгляду справи, 18.12.2013 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою повністю задовольнив позов територіального управління Держгірпромнагляду у Закарпатській області та застосував заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» шляхом зупинення експлуатації пасажирських ліфтів у м. Мукачево: вул. Червоноармійська, 5А, реєстраційний № з-110; вул. Червоноармійська, 7 А, реєстраційні №№ з - 127, з - 126; вул. Червоноармійська, 7 Б, реєстраційні №№ з - 114, з - 117; вул. Червоноармійська, 7 Г, реєстраційні №№ з - 112, з - 111; вул. Росвигівська, 1, реєстраційні №№ з - 207, з - 194; вул. Росвигівська, 2, реєстраційні №№ з - 166, з - 212; вул. Росвигівська, 3, реєстраційний № 3-212; вул. Росвигівська, 18, реєстраційні №№ з - 272, з - 273, з - 274; вул. Росвигівська, 20, реєстраційні №№ з - 262, з - 241, з - 240; вул. Росвигівська, 26, реєстраційні №№ з - 316, з - 280, з - 573; вул. Росвигівська, 38, реєстраційні №№ з - 504, з - 505; вул. Г. Петрова, 4, реєстраційні №№ з - 346, з - 347; вул. Г. Петрова, 6, реєстраційний № з - 336; вул. Г. Петрова, 14, реєстраційні №№ 3-516, 3-517; вул. Г. Петрова, 40, реєстраційні №№ з - 460, з - 397, з - 398; вул. Індустріальна, 51, реєстраційні №№ з - 352, з - 353; вул. Підопригори, 3, реєстраційні №№ з - 13,з - 15,з-35,з-43; вул. Червоноармійська, 5 А, реєстраційні №№ з - 72, з - 73, з - 78, з - 79; вул. Г. Петрова, 26, реєстраційний № з - 643; вул. Г. Петрова, 34, реєстраційні №№ з - 570, 3- 571; вул. Береша, 3, реєстраційний № з - 689, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року по справі №807/4148/13-а.
Не погодившись з Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року по справі №807/4148/13-а, відповідач, ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс», звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на вказану постанову, виклавши свої доводи та підстави, за яких вважає, що дане судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновок суду не відповідає обставинам справи.
Львівський апеляційний адміністративний суд, за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» на рішення суду першої інстанції, 21.05.2014 року виніс Постанову, якою: 1) апеляційну скаргу ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» задовольнив частково; 2) Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 807/4148/13-а скасував та прийняв нову постанову, якою позов територіального управління Держгірпромнагляду у Закарпатській області задовольнив частково; 3) застосував заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою з відповідальністю "І.Т.В. Сервіс Плюс" шляхом зупинення експлуатації пасажирських ліфтів у м. Мукачево: вул. Червоноармійська, 5А, реєстраційний № з-110; вул. Червоноармійська, 7А, реєстраційні №№ з - 127, з - 126; вул. Червоноармійська, 7 Г, реєстраційні №№ з - 112, з - 111; вул. Росвигівська, 1, реєстраційні №№ з - 207, 3- 194; вул. Росвигівська, 2, реєстраційні №№ з - 166, з - 212; вул. Росвигівська, 3, реєстраційний № 3-212; вул. Росвигівська, 18, реєстраційні №№ з - 272, з - 273, з - 274; вул. Росвигівська, 26, реєстраційні №№ з - 316, з - 280, з - 573; вул. Росвигівська, 38, реєстраційні №№ з - 504, з - 505; вул. Г. Петрова, 4, реєстраційні №№ з - 346, з - 347; вул. Г. Петрова, 14, реєстраційні №№ з - 516, з - 517; вул. Індустріальна, 51, реєстраційні №№ з - 352, з - 353; вул. Підопригори, 3, реєстраційні №№ з - 13,з - 15,з-35,з-43; вул. Червоноармійська, 5 А, реєстраційні №№ з - 72, з - 73, з - 78, з - 79; вул. Г. Петрова, 26, реєстраційний № з - 643; вул. Г. Петрова, 34, реєстраційні №№ з - 570, 3- 571; вул. Береша, 3, реєстраційний № з - 689 4) в решті позову відмовив, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією постанови суду апеляційної інстанції від 21.05.2014 року по справі №876/1010/14.
ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс», не погоджуючись з Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року по справі №807/4148/13-а, та Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року по справі №876/1010/14, звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказані постанови, вважаючи, що дані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та просив суд скасувати їх і відмовити територіальному управлінню Держгірпромнагляду у Закарпатській області у задоволенні позовних вимог повністю.
Вищий адміністративний суд України, за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» на рішення судів попередніх інстанцій, 04.07.2014 року постановив Ухвалу у справі №К/800/35131/14, якою відмовив ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» у відкритті касаційного провадження у зв'язку з тим, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки доводи, викладені у ній, не спростовують висновків у рішеннях судів попередніх інстанцій і не викликають необхідності перевіряти матеріали адміністративної справи, що в даному випадку підтверджується наявною в матеріалах справи ухвалою суду касаційної інстанції від 04.07.2014 року по справі №К/800/35131/14.
Так, як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, позивачем до міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції подана заява від 17.06.2014 року №07-04/01/696 про прийняття до виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року №807/4148/13-а/2014р. та здійснення примусового виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року у справі №876/1010/10 (№807/4148/13-а - в суді І інстанції). Одночасно з цією заявою на примусове виконання був наданий виконавчий лист Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року №807/4148/13-а/2014р. про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс», шляхом зупинення експлуатації пасажирських ліфтів у м. Мукачево, у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою та копією виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року.
Міський відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції виніс постанову від 03.07.2014 року ВП № 43836684 про відмову у відкриті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» із зазначенням про відсутність у виконавчому документі заходів примусового характеру, що не відповідає ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» і що виконавчою службою не здійснюються заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) за діяльністю товариствами, дані повноваження покладено на органи місцевого самоврядування.
З вказаним висновком відповідача, суд не погоджується виходячи з наступного. Так, згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено приписами розділу V КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах», зокрема ч.4 ст. 257 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Крім цього, суд зазначає. що така ж позиція викладена і в ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», де зокрема зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року (далі-Інструкція № 512).
Відповідно до статей 6, 11 Закону № 606, п. 2.1. Інструкції № 512 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону ї не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону № 606 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Як вбачається з виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду №807/4148/13-а/2014р. від 10.06.2014 року, він повністю відповідає вимогам cт. ст. 17, 18 Закону № 606 та виданий на виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.
Відповідно до статті 26 Закону № 606, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
В даному ж випадку посилання державного виконавця в постанові на «відсутність у виконавчому документі примусового характеру, що не відповідає cт. 1 Закону України «Про виконавче провадження» та на п. 8. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження), суд вважає хибним та необґрунтованим, оскільки жодні обставини, які передбачені законом та виключають здійснення виконавчого провадження в даному випадку відсутні, та резолютивна частина виконавчого листа видана Закарпатським окружним адміністративним судом №807/4148/13-а/2014р. від 10.06.2014 року вже містить у собі дії примусового (зобов'язуючого) характеру щодо боржника, який фактично зобов'язаний утриматись від вчинення певних дій (застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» шляхом зупинення експлуатації пасажирських ліфтів у м. Мукачево.
Окрім наведеного вище, суд також зазначає, що статтею 32 Закону № 606 визначені заходи примусового виконання рішень, а саме: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
В даному випадку рішенням (постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року) передбачено застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» шляхом зупинення експлуатації пасажирських ліфтів у м. Мукачево - тобто визначено інший захід у розумінні пункту 4 статті 32 Закону України "Про виконавче провадження".
Таке формулювання резолютивної частини рішення суду повністю відповідає змісту пункту 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V відповідно до якого, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Фактично вказаним рішенням суд зобов'язав відповідача зупинити експлуатацію пасажирських ліфтів у м. Мукачево.
Отже, посилання відповідача у постанові на те, що виконавчий документ (виданий на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року) не відповідає принципу примусовості його виконання державною виконавчою службою (відсутні заходи примусового характеру), є некоректними і неприйнятними.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Пунктом 8 ч. 3 ст. 11 Закону України № 606 визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення.
Окрім наведеного, суд також констатує, що і ч.1 ст. 34 Закону України № 606, передбачено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
Як було встановлено в судовому засіданні зі слів відповідача та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, відповідач не звертався до суду з заявою щодо роз'яснення постанови Закарпатського окружного суду від 18.12.2013 року чи постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року, що призвело до неправомірного застосування положень п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Також суд вважає хибним твердження державного виконавця в резолютивній частині постанови про те, що «виконавчою службою не здійснюються заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) за діяльністю товариствами, дані повноваження покладено на органи місцевого самоврядування», оскільки згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.4 ст. 257 КАС України, примусове виконання рішень судів покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Отже в даному випадку, дії міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції є такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», так як жодних підстав приймати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у нього не було, оскільки, виконавчий лист від 10.06.2014 № 807/4148/13-а/2014р. не суперечить статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», поданий за місцем знаходження боржника, резолютивна частина виконавчого листа вже містить у собі дії зобов'язуючого характеру щодо боржника та виконавча служба є єдиним органом, що здійснює примусове виконання рішень судів у межах Закону України «Про виконавче провадження».
Одночасно, суд також зазначає, що в силу вимог ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Проте, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи, із такою заявою Мукачівський відділ Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції до суду не звертався, а отже і не просив суд змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення.
З врахуванням вищевикладених обставин в порушення норм ст. ст. 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач безпідставно відмовив територіальному управлінню Держгірпромнагляду у Закарпатській області у відкритті виконавчого провадження та повернув виконавчий лист.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не спростував в даному випадку доводів позивача і відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв необґрунтовано і не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про протиправність такої постанови.
Дослідивши за вимогами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області до Мукачівського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Мукачівського відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 03.07.2014 року ВП №43836684.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяC.А. Гебеш