Справа №531/1099/14-к
Провадження №1-кп/531/94/14
Іменем України
29 липня 2014 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дорогинка, Фастівського району, Київської області, українки, громадянки України, заміжньої, освіта середня, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 10 лютого 2014 року, близько 03 години 30 хвилин, перебуваючи в вагоні №8 пасажирського потягу №134 сполучення «Луганськ-Київ», під час слідування вказаного потягу в районі ст. Карлівка, яка знаходиться в Карлівському районі Полтавської області, з корисливих мотивів, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, користуючись тим, що її ніхто зі сторонніх осіб не помічає, шляхом вільного доступу, таємно викрала з-під столику, який розташований між місцями №5 та №7 вище вказаного вагону зазначеного потягу, біля якого відпочивав ОСОБА_5 , належні йому речі, а саме: спортивну сумку чорного кольору, зі слів потерпілого без вартості; планшет марки «Asus Memo Pad 10 (ME102A) 16 Gb» чорного кольору, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №51 від 25.02.2014 року, вартістю 1862 грн., з флеш картою Micro SD об'ємом 16 Гб вартістю 50 грн. (зі слів потерпілого); шість зимових светрів загальною вартістю 1200 грн. (зі слів потерпілого); двоє спортивних штанів «Adidas» загальною вартістю 300 грн. (зі слів потерпілого), а всього на загальну суму 3412 грн., після чого розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вище вказану суму.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю, та пояснила, що дійсно 10 лютого 2014 року, після опівночі, вона, перебуваючи в вагоні №8 пасажирського потягу №134 сполучення «Луганськ-Київ», під час слідування вказаного потягу в районі ст. Карлівка, викрала чорну спортивну сумку, планшет, шість светрів та двоє штанів. У скоєному щиро розкаюється.
Потерпілий в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченої та кваліфікація її дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а її дії органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфіковані правильно.
Вина ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, підтверджується також дослідженими в судовому засіданні висновками судово-товарознавчих експертиз №51 від 25.02.2014 року та №146 від 30.05.2014 року про оцінку вартості викраденого майна.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої: її вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра, раніше в силу ст. 89 КК України не судимої, позитивну характеристику за місцем проживання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу.
По кримінальному провадженню є процесуальні витрати по проведенню експертиз, які необхідно, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченої.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесяти) гривень 00 копійок.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати, понесені на проведення судово-товарознавчих експертиз в загальному розмірі 393 (триста дев'яносто три) гривні 12 копійок на користь держави.
Речові докази - планшет марки «Asus Memo Pad 10 (ME102A) 16 Gb» чорного кольору, гарантійний лист та коробка до нього, передані на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_5 , вважати повернутим законному власнику; проїзний документ ЄВ № НОМЕР_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя