Вирок від 09.07.2014 по справі 574/706/14-к

Справа № 574/706/14-к

1-кп/574/52/2014

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

потерпілої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12014200140000132 від 09.05.2014 року по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з освітою 8 класів, розлученого, не працюючого, раніше судимого:

1. 15.08.1997 року Буринським районним судом, Сумської області за ч.3 ст.81,45 КК України(1960р.) до 3 років позбавлення волі звільненого умовно з іспитовим строком 2 роки та сплатою штрафу в сумі 700 грн.;

2. 04.11.1998 року Буринським районним судом Сумської області за ч.2 ст.81,43 КК України(1960р.) до 3 роки 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільнився 19.02.2001 року умовно достроково на 1 рік 1 місяць 5 днів;

3. 18.12.2003 року Буринським районним судом Сумської області за ч.3 ст.185,69 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 27.09.2005 року умовно достроково на 2 місяці 28 днів;

4. 07.09.2007 року Буринським районним судом Сумської області за ч.1 ст.395 КК України до 4 місяців арешту, звільнився 04.01.2008 року;

5. 18.06.2008 року Буринським районним судом Сумської області за ч.1 ст.162 КК України до 1 року обмеження волі;

6. 14.07.2008 року Буринським районним судом Сумської області за ст. 395, ч.ч.2,4 ст.70 КК України до 1 року 2 мясяців обмеження волі, звільнився 18.08.2009 року по відбуттю покарання;

7. 18.02.2011 року Буринським районним судом Сумської області за ч.2,3 ст.185, 69, ч.4 ст.70 КК України до 1 року обмеження волі, звільнився 25.07.2012 року по відбуттю покарання судимості не зняті і не погашені.

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 в період з 10 по 12 квітня 2014 року, завідомо знаючи, що крадіжка являється протиправним діянням яке тягне за собою кримінальну відповідальність, та переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок інших осіб в с.Слобода повторно скоїв таємнє викрадення чужого майна при слідуючих обставинах.

Так, ОСОБА_4 в період з 10 по 12 квітня 2014 року проживаючи в господарстві своєї співмешканки ОСОБА_5 , що розташоване за адресою АДРЕСА_2 помітив наявність металобрухту, який вирішив викрасти. Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу зайшов до господарської будівлі, звідки, діючи повторно, таємно викрав належні ОСОБА_5 предмети: саморобне металеве корито, виготовлене з газового балону вартістю 9 грн., алюмінієву сітку довжиною 8 м., висотою, 1,5 м, вартістю 163 грн., 2 пічні плити з колісниками до них вартістю 624 грн. та 2 алюмінієвих чавуни, ємністю 20 л. та 10 л. вартісю 84 грн., якими розпорядився на власний розсуд, продавши все викрадене ОСОБА_6 за 120 грн., а гроші витратив на власний розсуд.

Крім того ОСОБА_4 17 квітня 2014 року, знову скориставшись відсутнісю ОСОБА_5 , діючи повторно, таємно викрав з території подвір'я потерпілої, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 4 металеві труби довжиною по 3 м кожна, вартісю 528 грн. та 3 металеві сітки вартісю 405 грн., які здав на металобрухт особам, що його скуповували на автомобілі ВАЗ-2101 та отримав за це 210 грн., які витратив на власний розсуд.

Крім того ОСОБА_4 06 травня 2014 року, також скориставшись відсутнісю ОСОБА_5 , діючи повторно, таємно викрав з території подвір'я потерпілої, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 2 металеві сітки, довжиною по 2,5 м висотою 1,5 м кожна, вартісю 270 грн. які в продав сусідові ОСОБА_7 за 50 грн. тобто по 25 грн. за кожну сітку, а гроші витратив на власний розсуд.

Вартість викраденого встановлена у відповідності до висновку товарознавчої експертизи № 610 від 12.06.2014 року, згідно з яким загальна вартісь металобрухту викраденого ОСОБА_4 у ОСОБА_5 становить 2083 грн. та в результаті чого потерпілій були завдані матеріальні збитки на вказану суму.

В судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе визнав повністю і показав, що з березня 2014 року він став проживати однією сім'єю з ОСОБА_5 в її господарстві, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 і помітив, що в господарстві є багато металобрухту, який можна здати та отримати гроші. Точно не памятоє коли, в період з 10 по 12 квітня 2014 року вирішив викрасти частину металобрухту. Скориставшись тим, що ОСОБА_5 не було вдома він шляхом вільного доступу зайшов до господарської будівлі, звідки, таємно викрав належні ОСОБА_5 саморобне металеве корито, алюмінієву сітку довжиною 8 м, 2 пічні плити з колісниками та 2 алюмінієвих чавуни. Все викрадене продав ОСОБА_6 за 120 грн. на які придбав продукти харчування та спиртне.

Також 17 квітня 2014 року він знову скористався відсутнісю ОСОБА_5 та з території її подвір'я таємно викрав 4 металеві труби довжиною по 3 м кожна та 3 металеві сітки, які здав на металобрухт особам, що його скуповували і отримав за це 210 грн., які витратив на придбання продуктів харчування та спиртне.

В подальшому 06 травня 2014 року він також скористався відсутнісю ОСОБА_5 та викрав з території її подвір'я 2 металеві сітки, які продав сусідові ОСОБА_7 за 50 грн., а виручені гроші витратив на покупку продуктів харчування та спиртне.

Завдану шкоду потерпілій не відшкодував, але при наявності коштів відшкодує, у скоєному щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що з березня 2014 року вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 .. В квітні 2014 року стала помічати, що з її господарства зникають деякі металеві предмети. Розуміючи , що в її відсутність їх може викрасти ОСОБА_4 , запитувала його про це, але він говорив, що нічого не брав. В травні 2014 року, вона по сліду сітки на землі побачила, що ОСОБА_4 викрадені з її двору 2 металеві сітки відніс до сусіда ОСОБА_7 і викликала міліцію. Тільки після приїзду працівників міліції сусід повернув їй сітки, а ОСОБА_4 зізнався в крадіжках. Всього протягом квітня- травня 2014 року ОСОБА_4 викрав у неї саморобне металеве корито, алюмінієву сітку, 2 пічні плити з колісниками, 2 алюмінієвих чавуни, 4 металеві труби та 5 металевих сіток, всьго на суму 2083 грн. Повернуто їй тільки 2 металеві сітки. Цивільний позов вона не заявляла, можливо і не буде заявляти та як надіється, що ОСОБА_4 відшкодує їй завдані збитки та просить не призначати ОСОБА_4 суворе покарання.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, в зв'язку з чим суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним досліджувати інші докази, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також йому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, впевнившись в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні злочину за обставин зазначених в описовій частині вироку доведена в судовому засіданні і його дії кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав та щиро розкаявся у скоєному, що пом'якшує його покарання, але завдану шкоду не відшкодував відшкодував.

При таких обставинах, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, суд, вважає, що ОСОБА_4 потрібно призначити передбачене законом покарання у виді обмеження волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався і підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу - відсутні.

Питання процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до ч.2 ст. 124, 126 КПК України, а речових доказів у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366 -371, 373-376, 395 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 3 (три) роки.

Строк відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого ОСОБА_4 на облік у виправному центрі.

Речові докази : 2 металеві сітки, довжиною по 2,5 м висотою 1,5 м кожна, що знаходиться на збереженні у потерпілої ОСОБА_5 , після вступу вироку в законну силу - дозволити останній використати за власним розсудом.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 836,22 грн. процесуальних витрат по оплаті судової експертизи.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:

Попередній документ
39927460
Наступний документ
39927462
Інформація про рішення:
№ рішення: 39927461
№ справи: 574/706/14-к
Дата рішення: 09.07.2014
Дата публікації: 11.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Буринський районний суд Сумської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка