23 липня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу
ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області
від 01 липня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа − Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій зазначала, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ташкент. Її мати - росіянка ОСОБА_3, а батько - єврей ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. В силу певних обставин, а саме, у зв'язку з тогочасними антисемітськими настроями в суспільстві, батьки вирішили не зазначати при реєстрації її народження, хто є її батьком, а лише зазначити по-батькові «ОСОБА_2». У той же час батько тривалий час проживав з ними однією сім'єю. Національність її батька - єврей, зазначена в свідоцтві про народження її брата ОСОБА_5 Необхідність встановлення факту родинних стосунків із ОСОБА_4, який був євреєм, є підтвердження її єврейської національності, що є підставою репатріації в державу Ізраїль.
Уточнивши заявлені вимоги, просила визнати факт батьківства
ОСОБА_4 щодо неї та зобов'язати Галицький відділ ДРАЦС Реєстраційної служби Львівського МУЮ доповнити запис про народження від 01 квітня 1962 року № 600 відомостями про батька на ім'я ОСОБА_4 за національністю єврей, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 25 березня
2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2014 року, у задоволенні заяви відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Суди обґрунтовано відмовили у задоволенні заяви ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 53 КпШтС Української РСР та з урахуванням роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», оскільки заявником не додано достатніх доказів для встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо неї та відсутні докази, які б підтверджували визнання ОСОБА_4 батьківства у відношенні до заявника.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа − Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про встановлення факту родинних відносин.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік