16 липня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Нагорняк В.А., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС», (далі - ТОВ «УФА «ВЕРУС»), ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що 11 травня 2006 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір № DNH4KP35880726, згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 1 848 грн 60 коп. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «УФА «ВЕРУС» було укладено договір поруки від 22 березня 2011 року, згідно з умовами якого ТОВ «УФА «ВЕРУС», як солідарний боржник, відповідає перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за своєчасне погашення ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. Розмір відповідальності ТОВ «УФА «ВЕРУС» перед ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 200 грн. Оскільки ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачів.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 травня 2014 року, відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з пропуском строку позовної давності, правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій та з їх оцінкою.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.А. Нагорняк