23 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2062/14
Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Терракс ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Терракс ЛТД») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення показників, зазначених у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість за період з 01.03.2013 року по 30.09.2013 року. На підставі даної перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає такими, що суперечать чинному законодавству, а тому підлягають скасуванню.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними та просив відмовити у задоволенні позову. Надав письмові заперечення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 000602210, № 000612210, № 000622210 від 20.12.2013 року прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області. Стягнуто з держави на користь ТОВ «Терракс ЛТД» судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.
ДПІ у Приморському районі м. Одеси на зазначену постанову подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року та прийняти нову постанову, кою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Терракс ЛТД» відмовити в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції було надано невірну оцінку обставинам справи.
Апелянт вказує на те, що з позовними вимогами вони не згодний, оскільки вважає дії посадових осіб законними та такими, що відповідають діючому законодавству.
Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДПІ у Приморському районі м. Одеси було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Терракс ЛТД» з питань правильності визначення показників, зазначених у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість за період з 01.03.2013 року по 30.09.2013 року.
За наслідками проведеної перевірки ДПІ було складено акт № 281/15-58-22-1/32428789 від 26.11.2013 року та зроблено висновок про порушення позивачем ст.ст. 14, 198, 201 ПК України.
Також було встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за березень 2013 року у сумі - 170 255 грн. 00 коп., завищення від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі - 1437 грн. 00 коп.; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі - 833208 грн. 00 коп. за березень 2013 року.
На підставі акту № 2981/15-58-22-1/32428789 від 26.11.2013 року відповідачем прийнято та надіслано позивачу податкові повідомлення-рішення № 000602210, № 000612210, № 000622210 від 20.12.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання на 170 255 грн. 00 коп. та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі - 833 208 грн., зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму - 1437 грн. 00 коп.
Не погодившись із прийнятими ДПІ рішеннями ТОВ «Терракс ЛТД» звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року було задоволено позов ТОВ «Терракс ЛТД» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу №1169 від 12.11.2013 року «Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Терракс ЛТД» та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року без змін. Рішення набрало чинності.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача, яка полягала у тому, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси протиправно винесено наказ № 1169 «Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Терракс ЛТД», що свідчить про незаконність подальших дій відповідача стосовно проведення документальної позапланової перевірки, складення акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
На підставі наведеного судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що відповідачем неправомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, однак вважає за необхідне по суті виявлених ДПІ у Приморському районі м. Одеси порушень з боку ТОВ «Терракс ЛТД» зазначити наступне.
Будь-які первинні документи (договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість судам необхідно встановлювати також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми ПДВ за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Апелянт посилається на те, що в ході проведення перевірки з боку ТОВ «Терракс ЛТД» не було надано документів, що підтверджують факт отримання зазначених в актах послуг, що не дає змоги визнати ці операції як такі, що використані у господарській діяльності підприємства.
Колегією суддів було надано можливість представнику позивача підтвердити реальність операцій, що були предметом дослідження податкового органу.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.
Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів. Докази, на які має послатися суд в ухваленому ним рішенні не є вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобов'язань.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача на підтвердження товарності (реальності) операцій були надані чисельні документи (копії договорів, додаткових угод, актів, розрахунків та актів з постачальниками, копії податкових накладних, отриманих від постачальників).
Зазначені документи підтверджують економічну доцільність та товарність операцій.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом витребувано у позивача докази, які підтверджують або спростовують правомірність податкового зобов'язання. Надані позивачем документи підтверджують протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також підтверджують товарність та реальність операцій з контрагентами.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства, а також на підставі незаконної документальної позапланової виїзної перевірки, та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький