Справа № 350/711/14-ц
Провадження № 22-ц/779/1636/2014
Категорія 34
Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
24 липня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,
секретаря: Яковин М.Я.,
з участю: відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду від 06 червня 2014 року, -
У травні 2014 року ОСОБА_3 пред'явив позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Позовні вимоги мотивував тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 08.03.2014 року з вини ОСОБА_2, було пошкоджено його автомобіль, вартість відновлювального ремонту якого становить 6015 грн. Посилаючись на те, що йому ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» частково відшкодовано вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 3500,67 грн, решту суму завданих йому збитків, а саме 2895 грн просив стягнути із ОСОБА_2, яка відмовляється у добровільному порядку сплачувати названу вище суму.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 06 червня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2895 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 243,60 грн судових витрат по справі.
Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Висновки суду, на її думку, не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що судом не було враховано того, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладено нею із ПрАТ «СК «Альфа-Страхування» на умовах відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб в межах 50000 грн, а отже, заподіяна ОСОБА_3 матеріальна шкода в розмірі 6015 грн повинна була відшкодовуватись страховою компанією. Апелянт зауважує, що відшкодування нею шкоди могло б відбутися лише в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, тобто вона повинна була б сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Крім того, вказує ОСОБА_2, судом не враховано того, що згідно акту огляду колісного транспортного засобу, проведеного 11.03.2014 року, розмір страхового відшкодування становив саме 3500,67 грн, які і були виплачені ОСОБА_3 Посилаючись на вищенаведене, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення було вручено йому завчасно. Однак, в надісланій суду заяві позивач погоджується на вирішення спору у його відсутності. Отже, є правові підстави для розгляду справи у відсутності ОСОБА_3
У судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній. Крім того, зауважила, що свій обов'язок перед ОСОБА_3 вона виконала, сплативши йому у відшкодування шкоди 1000 грн франшизи. Вважаючи оскаржене рішення незаконним і необґрунтованим, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові ОСОБА_3
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин, 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі не відповідає.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, яка винна у автоаварії, повинна відшкодувати різницю між загальною сумою шкоди (6015 грн), яка спричинена позивачу внаслідок механічного пошкодження належної йому автомашини, і сумою, виплаченою йому страховою фірмою. Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального права та дійсним обставинам справи.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяною життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто, виходячи із суті такого страхування, названий Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
Згідно ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, які не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з вимогами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника транспортного засобу, згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 23.06.2013 року застрахована на суму 50 тисяч грн., а розмір її франшизи становив 1000 грн (копія полісу - а.с.38). З цього випливає, що ОСОБА_2 крім сплати франшизи повинна була б відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду, якби вона перевищувала 50 тисяч грн.
Однак, встановлено, що вартість матеріалів та робіт, необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу, належного ОСОБА_3, становить 6015 грн, тобто істотно менше, ніж сума, на яку застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2
До того ж названа сума була визначена без врахування зношеності пошкодженого майна.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», якою була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на суму 50 тисяч грн, з врахуванням зношеності пошкоджених деталей автомашини потерпілого, виплатила 3500 грн 67 коп.
З цього випливає, що ОСОБА_3 у випадку незгоди з розміром страхової виплати або неврахуванням всіх його витрат вправі був пред'явити відповідний позов не до ОСОБА_2, а до фірми, яка застрахувала її цивільно-правову відповідальність. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме із страховика є підставою для відмови в позові потерпілого. При вирішенні даного цивільно-правового спору цього суд першої інстанції не врахував.
Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення в даній справі ухвалено з порушенням вимог матеріального і процесуального права. Тому воно не може бути залишене в силі. В цій справі є правові підстави для ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 218; 307; 309; 313; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Рожнятівського районного суду від 06 червня 2014 року в даній справі скасувати.
Ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2895 грн, завданої ДТП, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Васильковський
О.Є. Меленко