Копія
Справа № 822/796/14
16 червня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретаріДехтярук В.В. ,
за участі: представника позивача представника відповідачаДяченко З.М., Марченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області до командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про скасування п. 5 наказу № 406 від 22.10.2013 року та поновлення на посаді, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить скасувати пункт 5 наказу від 22 жовтня 2013 року № 406 командувача внутрішніх військ МВС України про пониження позивача в посаді та поновити позивача на посаді командира спеціальної патрульної роти ВОС-0210003 13 окремого батальйону Управління Західного територіального командування ВВ МВС України в/ч НОМЕР_1 .
Свій позов позивач мотивує тим, що з 20 січня 2011 року по 04 листопада 2013 року він займав посаду командира спеціальної патрульної роти ВОС-0210003 13 окремого батальйону Управління Західного територіального командування ВВ МВС України відповідно до наказу начальника УЗТрК № 3 о/с від 19.01.2011 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 16 о/с від 20.01.2011 року.
Пунктом 5 наказу № 406 від 22 жовтня 2013 року командувача внутрішніх військ МВС України позивача понижено в посаді за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статті 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, неналежне виховання особового складу, зневажливе ставлення до підлеглих, допущення випадків грубощів та образ, викривлення дисциплінарної практики.
Позивач вказаний наказ вважає незаконним, тому його необхідно скасувати з наступних підстав.
Наказ прийнятий на підставі проведеного службового розслідування, проведеного офіцерами ГУВВ МВС України.
Наказ не конкретизований, в ньому не зазначено в чому саме полягає неналежне виконання позивачем службових обов'язків, неналежне виховання особового складу, зневажливе ставлення до підлеглих, допущення випадків грубощів та образ, викривлення дисциплінарної практики. Не вказано коли саме нібито допущені зазначені порушення і відносно кого.
Натомість, починаючи з 2007 року у позивача не було жодного стягнення, тільки заохочення.
Також в наказі не зазначено в чому саме полягає порушення позивачем статті 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, коли були допущені порушення і які саме.
Командувач внутрішніх військ МВС України в порушення вимог статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не провів з позивачем бесіди.
Позивач вважає, що наказ прийнятий з порушенням встановлених законодавством норм, тому що правопорушень під час виконання своїх обов'язків він не допускав, свої посадові обов'язки виконував сумлінно.
В зв'язку із незаконним переведенням на нижчу посаду позивач та члени його сім'ї зазнали моральних страждань, стан здоров'я позивача погіршився, він переніс нервовий стрес. Принижена честь офіцера.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що з 20 січня 2011 року по 04 листопада 2013 року позивач займав посаду командира спеціальної патрульної роти ВОС-0210003 13 окремого батальйону Управління Західного територіального командування ВВ МВС України відповідно до наказу начальника УЗТрК № 3 о/с від 19.01.2011 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 16 о/с від 20.01.2011 року.
Пунктом 5 наказу № 406 від 22 жовтня 2013 року командувача внутрішніх військ МВС України позивача понижено в посаді за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статті 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, неналежне виховання особового складу, зневажливе ставлення до підлеглих, допущення випадків грубощів та образ, викривлення дисциплінарної практики.
Позивач вказаний наказ вважає незаконним, тому його необхідно скасувати з наступних підстав.
Наказ прийнятий на підставі проведеного службового розслідування, проведеного офіцерами ГУВВ МВС України.
Наказ не конкретизований, в ньому не зазначено в чому саме полягає неналежне виконання позивачем службових обов'язків, неналежне виховання особового складу, зневажливе ставлення до підлеглих, допущення випадків грубощів та образ, викривлення дисциплінарної практики. Не вказано коли саме нібито допущені зазначені порушення і відносно кого.
Натомість, починаючи з 2007 року у позивача не було жодного стягнення тільки заохочення.
Також в наказі не зазначено в чому саме полягає порушення позивачем статті 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, коли були допущені порушення і які саме.
Командувач внутрішніх військ МВС України в порушення вимог статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не провів з позивачем бесіди.
Позивач вважає, що наказ прийнятий з порушенням встановлених законодавством норм, тому що правопорушень під час виконання своїх обов'язків він не допускав, свої посадові обов'язки виконував сумлінно.
В зв'язку із незаконним переведенням на нижчу посаду позивач та члени його сім'ї зазнали моральних страждань, стан здоров'я позивача погіршився, він переніс нервовий стрес. Принижена честь офіцера.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що позивач переведений на нижчу посаду відповідно до вимог чинного законодавства на підставі матеріалів службового розслідування та згідно наказу командувача внутрішніх військ МВС України № 406 від 22.10.2013 року.
Наказ є законним, виданий відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач- ОСОБА_1 проходив службу у внутрішніх військах МВС України та в період з 20 січня 2011 року по 04 листопада 2013 року займав посаду командира спеціальної патрульної роти ВОС-0210003 13 окремого батальйону Управління Західного територіального командування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України відповідно до наказу начальника УЗТрК № 3 о/с від 19.01.2011 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 16 о/с від 20.01.2011 року.
Пунктом 5 наказу № 406 від 22 жовтня 2013 року командувача внутрішніх військ МВС України «Про причини та умови що сприяли вчиненню кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 , ступінь вини посадових осіб та покарання винних», за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статті 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, неналежне виховання особового складу, зневажливе ставлення до підлеглих, допущення випадків грубощів та образ, викривлення дисциплінарної практики, командира спеціальної патрульної роти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 , (Г-001613) понижено в посаді.
Наказом т. в. о. командира військової частини НОМЕР_1 № 250 від 18.11.2013 року позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
І з пояснень сторін, матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття такого наказу про пониження позивача в посаді стали матеріали службового розслідування, проведеного для уточнення причин та умов вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 управління Західного ТрК.
Кримінальне правопорушення вчинене 31 серпня 2013 року у спеціальній патрульній роті військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем строкової служби солдатом ОСОБА_2 , а саме: ним нанесено солдату ОСОБА_3 , один колото-проникаючий удар штик-ножем в спину.
Для встановлення причин вчинення вказаного правопорушення в період з 02.09.2013 року по 06.09.2013 року Головним управлінням внутрішніх військ МВС України до військової частини НОМЕР_1 було направлено цільову групу.
Під час проведення перевірки, цільовою групою встановлено ряд порушень та неналежне виконання посадовими особами військової частини НОМЕР_1 своїх посадових обов'язків.
Результати роботи цільової групи Головного управління внутрішніх військ МВС України оформленні доповідною запискою «Про результати роботи у військовій частині НОМЕР_1 управління Західного ТрК» на ім'я командувача внутрішніх військ МВС України. Копія доповідної записки додана до матеріалів справи.
При проведенні соціально-психологічного опитування та індивідуальних бесід з особовим складом у спеціальній патрульній роті, встановлено, що командир роти майор ОСОБА_1 , допускає елементи грубощів, приниження честі та гідності особового складу, що викликає обурення, неповагу з боку військовослужбовців. 40,1 % опитаних вказали на моральне приниження з боку командира роти; 23,5 % військовослужбовців вказали на існування практики збору грошей на вирішення службових питань та ремонту службових приміщень; 17,6 % вказали на безпідставне накладення дисциплінарних стягнень та позбавлення преміальних виплат.
Доповідною запискою запропоновано провести заходи щодо удосконалення роботи з профілактики недопущення правопорушень в подальшому у внутрішніх військах МВС України, в тому числі за результатами службового розслідування відпрацювати конкретні напрямки роботи щодо суттєвого покращення правопорядку у з'єднаннях та військових частинах.
На підставі доповідної записки, наказом командувача внутрішніх військ МВС України № 181 від 24.09.2013 року було призначено проведення службового розслідування і в період з 24.09.2013 року по 22.10.2013 року групою офіцерів Головного управління внутрішніх військ МВС України таке службове розслідування проведено.
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування «Щодо уточнення причин та умов вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 управління Західного ТрК солдатом ОСОБА_2 , та ступеня вини службових осіб» від 22.1.0.2013 року.
Службовим розслідуванням встановлено причини та умови вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_2 , встановлено ступінь вини посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , та зокрема запропоновано за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статті 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, неналежне виховання особового складу, принизливе ставлення до підлеглих, допущення випадків грубощів та образ, викривлення дисциплінарної практики, командира спеціальної патрульної роти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 , (Г-001613) понизити в посаді.
Наказ № 406 від 22 жовтня 2013 року командувача внутрішніх військ МВС України «Про причини та умови що сприяли вчиненню кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 , ступінь вини посадових осіб та покарання винних», яким командира спеціальної патрульної роти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 , за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статті 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, неналежне виховання особового складу, зневажливе ставлення до підлеглих, допущення випадків грубощів та образ, викривлення дисциплінарної практики, понижено в посаді, прийнятий за результатами службового розслідування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 року.
Згідно частини 2 статті 2 цього Закону, порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 року затверджено «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», яким визначено порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Частиною 3 статті 82 Положення № 1153/2008 встановлено, що призначення військовослужбовців на нижчі посади у порядку реалізації накладеного дисциплінарного стягнення здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначені Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999 року.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Згідно частин 1, 2, 6 статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
Статтею 45, пунктом д) статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На молодших та старших офіцерів можуть бути накладене таке дисциплінарне стягнення як пониження в посаді.
Право Командувача військ оперативного командування понижувати у посаді офіцерів від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих, передбачене пунктом в) статті 73 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Позивач-майор ОСОБА_1 , за своїм званням відноситься до старших офіцерів, (частина 2 статті 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»), відповідно понизити його в посаді своїм наказом мав право тільки командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України із чого суд робить висновок, що пониження позивача в посаді відбулось уповноваженою особою наказом № 406 від 22 жовтня 2013 року.
Згідно статтей 84, 85, 86, 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Як встановлено в судовому засіданні із пояснень представника відповідача та матеріалів справи, для встановлення причин вчинення правопорушення у військовій частині, в період з 02.09.2013 року по 06.09.2013 року Головним управлінням внутрішніх військ МВС України до військової частини НОМЕР_1 було направлено цільову групу, результати роботи якої оформлено доповідною запискою «Про результати роботи у військовій частині НОМЕР_1 управління Західного ТрК».
На підставі доповідної записки, наказом командувача внутрішніх військ МВС України № 181 від 24.09.2013 року призначено проведення службового розслідування і в період з 24.09.2013 року по 22.10.2013 року групою офіцерів Головного управління внутрішніх військ МВС України таке службове розслідування проведено та за його результатами складено висновок службового розслідування «Щодо уточнення причин та умов вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 управління Західного ТрК солдатом ОСОБА_2 , та ступеня вини службових осіб» від 22.1.0.2013 року.
Дослідження встановлених судом обставин у справі та зазначених норм чинного законодавства, дає суду підстави зробити висновок про те, що при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді пониження у посаді, відповідачем були дотриманні всі законодавчі норми, які регулюють правовідносини про порядок притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності.
Наказом № 406 від 22 жовтня 2013 року на позивача накладене дисциплінарне стягнення, яке визначене Дисциплінарним статутом Збройних Сил України і відповідає військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення, прийняттю наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення передувало службове розслідування за письмовим наказом командувача внутрішніх військ МВС України, який вирішив притягти позивача до дисциплінарної відповідальності.
Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення прийнятий у строки, передбачені статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме: висновок службового розслідування складений 09.10.2013 року, затверджений 22.10.2013 року, а наказ прийнятий -22.10.2013 року.
З висновком службового розслідування позивач ознайомлений 21.10.2013 року, що підтверджується особистим підписом на листі ознайомлення з висновком службового розслідування.
Бесіда командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з позивачем проведена 04.10.2013 року, тобто до проведення службового розслідування, в порушення вимог статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, разом з тим суд вважає, що таке порушення не може бути підставою для скасування пункту 5 наказу від 22 жовтня 2013 року № 406 командувача внутрішніх військ МВС України про пониження позивача в посаді.
Проведення бесіди посадових осіб командування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з позивачем підтверджується аркушем бесіди від 04.10.2013 року.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» № 548-XIV від 24.03.1999 року.
Відповідно до статті 112 цього Статуту командир роти зобов'язаний з пошаною ставитися до підлеглих, дбати про виховання рядових, сержантів (старшин) і згуртування військового коллективу, виховувати особовий склад роти (корабля) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки та майна роти (корабля), піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань.
Службовим розслідуванням встановлено, що позивач допускав неналежне виховання особового складу, принизливе ставлення до підлеглих, допущення випадків грубощів та образ, викривлення дисциплінарної практики.
Враховуючи викладене, а саме: результати соціально-психологічного опитування та індивідуальних бесід з особовим складом у спеціальній патрульній роті, висновки доповідної записки за результатами роботи цільової групи Головного управління внутрішніх військ МВС України, висновки службового розслідування, суд вважає, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду позивачу, відповідачем враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
За встановлених обставин відповідач прийняв цілком правильне рішення про неможливість перебування позивача на посаді пов'язаній із роботою з особовим складом військовослужбовців та враховуючи характер порушення військової дисципліни понизив його у посаді.
Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення позивача, його представника про те, що до накладення на позивача спірного дисциплінарного стягнення у нього не було жодних інших дисциплінарних стягнень, натомість одні заохочення, так як службовим розслідуванням встановлено, що таке було можливе в зв'язку з повною відсутністю контролю за проходженням служби позивачем з боку його безпосереднього командування.
Сам наказ, враховуючи специфіку дисциплінарного порушення допущеного позивачем, його характер та багатоепізодність, не може бути детально конкретизований як вважає позивач, оскільки всі обставини такого порушення зазначені у матеріалах службового розслідування з якими позивач своєчасно ознайомлений.
Із пояснень позивача, представника позивача неможливо встановити правових підстав для визнання протиправним та скасування пункту 5 наказу від 22 жовтня 2013 року № 406 командувача внутрішніх військ МВС України про пониження позивача в посаді.
Аналізуючи викладене, оцінюючи все в сукупності суд приходить до висновку, що позов необґрунтований і повністю недоведений в судовому засіданні дослідженими доказами, тому його задоволені необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 9, 11, 72, 86, 159 - 163, 167, 256 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 20.06.2014 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2014 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський