ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 липня 2014 року № 826/8628/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова
про визнання протиправними дій, -
18 червня 2014 року ПАТ «Укргазвидобування» звернулось до суду з позовом до УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова про визнання протиправними дій з направлення супровідним листом від 19.05.2014 року №4526/33-03 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 265 220,63 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що не має такої заборгованості перед Пенсійним фондом України, яка визначена відповідачем у повідомленнях. Крім того, вказане повідомлення було направлено за місцезнаходженням філії, а не адресою юридичної особи, що суперечить вимогам законодавства. До того ж, позивач стверджує, що Управлінням в порушення вимог законодавства даними повідомленнями зобов'язано товариство здійснювати фінансування різниці між сумою пенсії передбаченою Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, за рахунок коштів підприємства у розмірі 100%.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, визнавши при цьому факт наявності в структурному підрозділі товариства осіб, які мають право на наукову пенсію, однак додав при цьому, що позивачем не визнається наявність у нього обов'язок по сплаті різниці між пенсіями.
Належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити ПАТ «Укргазвидобування» в задоволені позовних вимог в повному обсязі. В своїй письмовій заяві представник УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова просив здійснювати розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 10 липня 2014 року представника відповідача, від якого надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова супровідним листом від 19.05.2014 року №4526/33-03 направлено керівнику Філії УкрНДІгаз ПАТ «Укргазвидобування» повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 265 220,63 грн.
Структурний підрозділ ПАТ «Укргазвидобування» своїм листом від 22 травня 2014 року за №08/1131 повідомив УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова про направлення супровідного листа Управління з повідомленнями про нараховану до сплати суму на адресу ПАТ «Укргазвидобування», оскільки Філії УкрНДІгаз не є юридичною особою.
Даючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.
Відповідно до вимог ч.9 ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991р. (далі по тексту - Закон №1977-ХІІ), різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. №372 (далі - Порядок).
Пунктом 5 Порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин (п.6 Порядку).
Форма повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону №1977-XII і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. №372 та має свої реквізити: складається на рік, має одинадцять граф, підписується керівником і головним бухгалтером органу Пенсійного фонду та скріплюється його печаткою.
З аналізу вищевикладеного вбачається право органу Пенсійного фонду направити підприємству повідомлення з розрахунку на рік та за відповідною формою протягом 10 днів з дня призначення пенсії працівнику відповідно до Закону №1977-XII.
Суд вважає твердження позивача про порушення відповідачем п. 5 Порядку № 372 та відсутністю в останнього правових підстав для направлення позивачу повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів по структурному підрозділу позивача (що не має статусу юридичної особи), необґрунтованим з огляду на наступне.
У відповідності до частин 1 та 4 статті 62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Відповідно до вимог ч.4 ст.64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Згідно ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії включаються до єдиного державного реєстру.
Як вбачається з наявних матеріалів справи та не заперечувалось позивачем, Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» має філію «УкрНДІгаз», працівникам якої були видані довідки для призначення та обчислення наукових пенсій.
Так, філію «УкрНДІгаз» ПАТ «Укргазвидобування» зареєстровано в УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова, як платника страхових внесків, проте як остання не має статусу юридичної особи, а головним підприємством та платником коштів до бюджету Пенсійного Фонду України є саме позивач ПАТ «Укргазвидобування».
Також суд звертає увагу, що позивачем не заперечувалась наявність заборгованості філії «УкрНДІгаз» в розмірі 265 220,63 грн. Посилання позивачем на те, що Управлінням покладено на філію позивача обов'язок по відшкодуванню різниці між сумами пенсій у розмірі 100% не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються зібраними у справі доказами.
Згідно приписів ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Отже, як підтверджується наведеним, філія не може бути ні роботодавцем, ні страхувальником у відповідності до норм зазначеного Закону.
Вказана позиція суду узгоджується також з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними у постанові від 19.05.2010 р. по справі № К-38507/09 та ухвалі від 21.02.2013 р. по справі № К/9991/19197/12.
Відповідно до п.1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України від 30.04.2002 р. №8-2, Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Пунктом 2.1 вказаного Положення визначено, що одним із основних завдань Управління, є збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Тобто, з метою акумуляції коштів, призначених для пенсійного забезпечення і виплати відповідної допомоги, законодавець наділив відповідними повноваженнями органи Пенсійного фонду України, яким є відповідач, в тому числі і скерування повідомлення на адресу юридичних осіб про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Враховуючи те, що повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів направлялись відповідачем з урахуванням вимог Порядку та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України від 30.04.2002 р. №8-2, тобто належною особою, суд вважає, що відповідач діяв з урахуванням принципу правозастосування передбаченого ч.2 ст.19 Конституції України.
Крім того, обґрунтовуючи правову позицію щодо протиправності дій відповідача в частині скерування повідомлень на адресу позивача про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, як неналежною особою, позивач, на переконання суду, виходив із невірного трактування положень п.5 Порядку №372, з огляду на таке.
Зокрема, як зазначалося вище, пунктом 5 Порядку передбачено, що підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Зазначене положення визначає обсяг обов'язків саме підприємства, установи, організації та закладу, які самостійно визначають суму, що підлягає сплаті в частині перерахування органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідних коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Проте, даний пункт не регулює відносини в частині повноважень відповідача щодо направлення повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Таким чином, відповідно до наведених вище норм законодавства вбачається, що повідомлення про розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії надсилаються підприємствам, установам, організаціям та закладам тими органами Пенсійного фонду, які здійснюють призначення та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (в даному випадку - Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова по структурному підрозділу позивача філії «УкрНДІгаз» ПАТ «Укргазвидобування» (що не має статусу юридичної особи) на адресу головного підприємства (зі статусом юридичної особи) - позивача Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», оскільки саме останнє відшкодовує такі витрати за свої структурні підрозділи. Проте як відповідні суми коштів перераховуються головним підприємством структурного підрозділу (позивачем) до органу Пенсійного фонду України саме за місцезнаходженням головного підприємства (юридичної особи).
Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, структурний підрозділ ПАТ «Укргазвидобування» - філія «УкрНДІгаз» направив супровідний лист відповідача з доданими до нього повідомленнями на адресу ПАТ «Укргазвидобування», оскільки саме це підприємство є платником внесків та перебуває на обліку, а та обставина, що управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова збирає повідомлення інших органів Пенсійного фонду за відповідний звітний період і надсилає їх одним листом, на переконання суду, не може тлумачитись як порушення останнім норм законодавства, оскільки таким чином забезпечується додержання законних інтересів позивача, які полягають в обізнаності про розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за відповідний період по його структурним підрозділам (філіям), так як подальша сплата коштів згідно з п.5 Порядку №372 здійснюється самим позивачем, виходячи з одержаних ним повідомлень-розрахунків, і також не залежить від способу їх отримання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо направлення позивачу супровідним листом від 19 травня 2014 року №4526/33-03 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 265 220,63 грн. по структурному підрозділу позивача (без статусу юридичної особи) філії «УкрНДІгаз» ПАТ «Укргазвидобування». Головне підприємство (юридична особа) в незалежності від способу отримання відповідних повідомлень є платником таких витрат за свої структурні підрозділи на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації юридичної особи, а відповідно останнє має бути обізнаним про такі витрати держави відносно його філій та несе обов'язок по їх сплаті.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність його дій з направлення позивачу супровідним листом від 17 січня 2014 року № 384/33-03 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 265 220,63 грн.
Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо протиправності дій відповідача по направленню супровідним листом від 22 травня 2014 року №384/33-03 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 265 220,63 грн. по структурному підрозділу позивача (без статусу юридичної особи) філії «УкрНДІгаз» ПАТ «Укргазвидобування».
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова про визнання протиправними дій з направлення супровідним листом від 19.05.2014 року №4526/33-03 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 265 220,63 грн. - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська