Ухвала від 24.07.2014 по справі 2-219/11

Справа № 2-219/11 Головуючий І інстанції - Омельченко К.О.

Провадження: 22-ц/790/3889/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Довгаль А.П., Коровіна С.Г.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, треті особи: орган опіки і піклування Дзержинської районної в м. Харкові ради, приватний нотаріус ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2007 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що08.09.06 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 825/2-40/1/6-125, відповідно до якого банк надав відповідачці у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру грошові кошти в сумі 51000 дол. США зі сплатою 12,25% річних з щомісячним погашенням основної заборгованості по 283 дол. США та кінцевим погашенням заборгованості - до 07.09.21 року. Відповідно до умов кредитного договору (п.п. 3.3.8, 3.3.9) відповідач взяла на себе зобов'язання забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплати штрафних санкцій у разі невиконання кредитних зобов'язань у визначений термін. Внаслідок порушень відповідачем вищезазначених пунктів договору, у відповідності до п. 7.4 договору, строк користування кредитом вважається таким, що сплив.

У зв'язку з чим просив стягнути з ОСОБА_5 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 1018116, 90 грн., що склалася станом на 29.08.11 року (за кредитом - 49867,38 доларів США, що відносно до курсу НБУ (7,9715 грн.) становить 397517,82 грн.; відсотків за користування кредиту - 28864,71 дол. США, що відповідно складає 230095,03 грн.; пені - 353914, 77 грн., штрафу - 36589,18 грн.)

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2014 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 397517,82 грн. та суму заборгованості по відсотках в розмірі 48302,35 грн, а також судові витрати в сумі 813,10 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. В обґрунтування скарги зазначає, що суд не дослідив норми діючого законодавства, що регулюють підприємницьку діяльність, відповідно до якого, ОСОБА_5, як підприємець, несе самостійну відповідальність за результат господарської діяльності, яку здійснювала на власний ризик; суд не дослідив кредитний договір, згідно до якого вбачається, що ОСОБА_5 отримала креднтні кошти в банку як фізична особа для придбання нерухомого майна з метою проживання, а не як підприємець з метою здійснення підприємницької діяльності. Суд не прийняв до уваги вимоги ст. 625 ЦК України, згідно до якої божник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Суд не дослідив вимоги статті 549 ЦК України, відповідно до якої неустойкою є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування скарги зазначає, що спірний кредитний та іпотечний договори є незаконними, оскільки підписувалися в приміщенні приватного нотаріуса, де вона надала довідку про склад сім»ї та нотаріально посвідчену копію рішення Балаклеївської міської ради Харківської області про відмову у оформленні кредитного договору, договору іпотеки; всупереч вимог законодавства, вказані договори були підписані без присутності Опікунської районної ради. Також дані договори суперечать п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 28.04.1978 року. Крім того, нотаріус не приймав участь у розгляді справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений термін відповідно до умов договору.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідачки заборгованості у сумі 397517,82 грн. за тілом кредиту, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою не виконуються умови договору, вважав, що вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_5 за відсотками у розмірі 48 302,35 грн. підлягають задоволенню. Оскільки печатка станом на дату ухвалення рішення суду не повернута ОСОБА_5 з вини банку, і ОСОБА_5 не може займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати відсотки за користування кредитом. Тому розмір відсотків, які нараховані позивачем суд зменшив до 48302,35 грн. І за цих же підстав, суд відмовив у стягненні з відповідача пені та штрафу, нарахованих станом на 29.08.2011 року.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом встановлено, що 08.09.2006 року між сторонами був укладений договір кредиту № 825/2-40/1/6-125, відповідно до якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 51 тис. доларів США зі сплатою 12,25% процентів річних до 07.09.2021 року з порядком погашення суми основної заборгованості по 283 долари США на місяць, з 07.09.21 року - 343 долари США.

Відповідачка умови договору не виконала, внаслідок чого утворилась за розрахунком позивача заборгованість на суму 1018116, 90 грн., що склалася станом на 29.08.11 року.

03.12.2008 року, державним виконавцем Підгірним О.С. при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова, був проведений опис та арешт майна відповідачки, про що складений відповідний акт з додатками (т.2 а.с. 88-90). В акті зазначено про вилучення печатки ФОП ОСОБА_5.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19.12.12 року (т.2 а.с. 58-61) встановлено, що все майно ОСОБА_5, описане та вилучене виконавчою службою, знаходиться на відповідальному зберіганні АКБ «Укрсоцбанк». Цим рішенням суду позовні вимоги прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_5 та її неповнолітнього сина задоволені. Суд прийняв рішення про повернення їй усього майна. яке було описано і передано на відповідальне зберігання представнику стягувача ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», усунення перешкод в користуванні майном.

Доказів того, що на теперішній час вищевказане рішення суду виконано, майно, в тому числі і печатка приватного підприємця, повернуті ОСОБА_5, позивачем суду не надано.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про недійсність договорів кредиту та іпотеки, у зв»язку з чим необхідно відмовити у задоволенні позову не підтверджені належними доказами. У справі відсутні рішення суду чи будь-які інші докази про визнання зазначених договорів недійсними.

Посилання на те, що приватний нотаріус не приймав участь у розгляді справи протирічать матеріалам справи, з яких видно, що нотаріус був залучений до участі у справі і скористався своїми процесуальними правами.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк» про ухвалення рішення в частині відмови у задоволенні позову з порушенням норм матеріального і процесуального права належними доказами не підтверджені. Суд дослідив всі докази з додержанням вимог цивільно-процесуального закону та норм матеріального права. ОСОБА_5 суд правомірно зменшив розмір відсотків, які підлягають стягненню з урахуванням всіх обставин справи та відмовив у стягненні пені.

Таким чином, висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування або зміни рішення суду при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -