Справа № 646/13/2014 Головуючий І інстанції - Чудовський Д.О.
Провадження: 22-ц/790/4729/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.
Категорія: інші
10 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - Бездітка В.М.,
суддів колегії - Овсяннікової А.І., Коровіна С.Г.,
при секретарі - Сашко Я.С.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 травня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, -
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ, посилаючись на те, що йому стало відомо про існування виконавчого провадження щодо стягнення з нього грошових коштів у розмірі 2 320 000,00 грн. тільки 16.01.2014 року, коли він був на особистому прийомі у державного виконавця.
Постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2013 року він поштою не отримував, у період зупинення виконавчого провадження державним виконавцем проводились виконавчі дії, що само по собі є порушенням закону.
Крім того, 16.01.2014 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна - квартири АДРЕСА_1, власником якої він не був.
Просив визнати дії та рішення державного виконавця, пов'язані із винесенням постанови від 28.10.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та із складанням акту опису та арешту майна від 16.01.2014 року незаконними; скасувати постанову від 28.10.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 травня 2014 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування скарги зазначено, що суд зробив неправильний висновок та належним чином не дослідив надані докази та формально підійшов до прийняття рішення по справі. Оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця були вчинені з порушенням вимог закону, тому є неправомірними та порушують права і свободи заявника.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що об'єктивних підстав, що б забороняли державному виконавцю проводити опис та арешт квартири на час складання акту не було, а тому дії старшого державного виконавця Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ Хаблова В.М. відповідають діючому законодавству.
Порушень вимог закону при відкритті провадження державним виконавцем допущено не було.
Колегія суддів погоджується із такими висновками, так як вони обґрунтовані і відповідають вимогам закону.
По справі встановлено, що 24.10.2014 року старшим державним виконавцем Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ Хабловим В.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 40420288 на підставі виконавчого листа № 2035/4858/2012 від 15.10.2013 року виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми у розмірі 2 320 000 грн. Дана постанова була направлена на адресу ОСОБА_3
25.10.2013 року рекомендованим листом та повернута до відділу виконавчої служби за закінченням строку зберігання, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.
28.10.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
У зв'язку із отриманням від ОСОБА_3 листа від 05.11.2013 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24.10.2013 року 11.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
17.12.2013 року між Комінтернівським відділом ДВС ХМУЮ та ТОВ «Альянс» укладено договір № 1678 на проведення робіт з оцінки арештованого майна та в цей же день її було проведено, що підтверджується актом за № 598 від 17.12.2013 року.
18.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.
16.01.2014 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна - квартири АДРЕСА_1. Підставою для складання даного акту була інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 15899887 від 09.01.2014 року, відповідно до якої ОСОБА_3.є власником квартири АДРЕСА_1.
Посилання апелянта на те, що всупереч вимог ст.ст. 12, 31 Закону України «Про виконавче провадження», державні виконавці ВДВС Комінтернівського ХМУЮ не повідомляли про перебіг виконавчого провадження, про вчинення виконавчих дій, не надсилали копії постанов, що в свою чергу потягло позбавлення прав боржника на участь у провадженні виконавчих дій є безпідставними.
З наданих представниками Комінтернівського ВДВС копій документів виконавчого провадження №40420288 вбачається, що Комінтернівським ВДВС ХМУЮ, у відповідності з вимогами ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», сторонам виконавчого провадження надсилалися рекомендованим листом з повідомленням про вручення за вказаною у виконавчому провадженні адресою їх місцезнаходження повідомлення про виконавчі дії та передбачені вказаною нормою закону копії постанов державного виконавця.
Проте, адресована боржнику вказана кореспонденція поверталася не врученою з відповідною позначкою поштового відділення, яке обслуговує боржника, що вона повернута за закінченням строку зберігання, який передбачено з метою надання адресату достатнього часу для отримання поштової кореспонденції згідно повідомлення про її надходження.
Як вбачається з матеріалів справи боржник ОСОБА_3 не звертався з письмовою заявою до Комінтернівського ВДВС про надсилання йому документів виконавчого провадження каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою.
Крім того, заява ОСОБА_3 від 05.11.2013 року свідчить про його обізнаність про відкрите виконавче провадження /а.с. 67/.
Доводи апеляційної скарги про те, що 16.01.2014року державний виконавець знав, що квартира не належить ОСОБА_3, крім того не попереджав боржника, що він буде виїжджати за адресою знаходження квартири АДРЕСА_1 та складати акт опису та арешту майна, чим позбавив можливості надати документи, про те, що квартира ОСОБА_3 не належить - є безпідставними.
Про існування рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2013 року, яким договір довічного утримання було розірвано, і відповідно було змінено власників даної квартири державний виконавець не міг знати через те, що стягувач його не повідомляв.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги.
Теперішні власники квартири, якщо вони вважають, що діями держвиконавця порушені їх права, то вони не позбавлені можливості звернутись з відповідною заявою чи скаргою згідно з вимогами діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, ч.1 ст.312, ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя -
Судді колегії -