"10" липня 2014 р. м. Київ К/800/12330/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Усенко Є.А.,
Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг» (далі - Товариство) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 9 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства до Державного реєстратора Згурівської районної державної адміністрації Київської області Хаєцької Людмили Іванівни (далі - Державний реєстратор), третя особа: ОСОБА_3,
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У грудні 2012 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним рішення Державного реєстратора від 7.11.2012 року (далі - Рішення від 7.11.2012 року) щодо державної реєстрації про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3, як фізичної особи-підприємця; зобов'язання Державного реєстратора відмінити зазначену державну реєстрацію.
На обґрунтування позову зазначило, що Державний реєстратор при здійсненні зазначеної державної реєстрації порушив строки, встановлені ст. 50-1 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
9 січня 2013 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що ОСОБА_3 при зверненні до Державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності, правильно зазначила строк для пред'явлення вимог кредиторів в межах, встановлених законодавством України.
Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Київського окружного адміністративного суду та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 4.09.2012 року ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, звернулася до Державного реєстратора із заявою щодо припинення своєї підприємницької діяльності, зазначила строк пред'явлення кредиторами своїх вимог до 7.11.2012 року.
5 вересня 2012 року Державний реєстратор внесла запис до Єдиного державного реєстру щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3, як фізичної особи-підприємця.
7 вересня 2012 року у бюлетені державної реєстрації ОСОБА_3 здійснила опублікування повідомлення про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
7 листопада 2012 року відповідно до вимог ч. 11 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ОСОБА_3 надала Державному реєстратору документи для здійснення державної реєстрації щодо припинення підприємницької діяльності - заповнену реєстраційну картку № 12 від 7.11.2012 року; довідку Згурівського відділення Яготинської МДПІ про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів; довідку управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.
На підставі наданих документів Державний реєстратор здійснила державну реєстрацію припинення ОСОБА_3 підприємницької діяльності.
17 листопада 2012 року Товариство звернулося до Державного реєстратора із заявою щодо визнання кредиторських вимог до ОСОБА_3 Заява була залишена без задоволення, оскільки державна реєстрація щодо припинення підприємницької діяльності вже була здійснена.
Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Відповідно до ч.,ч. 1, 7 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа має подати державному реєстраторові (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.
Державний реєстратор має право залишити заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, яка передбачена частиною першою цієї статті, без розгляду, якщо: заява подана за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності; заява не відповідає вимогам частини першої цієї статті або частини першої статті 8; строк заявлення кредиторами своїх вимог, зазначений у заяві, не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч.,ч. 1, 2 ст. 50-1 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець письмово повідомляє державного адміністратора, кредиторів про прийняте рішення щодо припинення її підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог, що не може становити менше двох і більше трьох місяців з дня опублікування повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Після внесення запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо рішення фізичної особи - підприємця про припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Згідно з ч. 11 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше закінчення строку пред'явлення вимог кредиторів, зазначеного у заяві про припинення підприємницької діяльності, подає державному реєстраторові особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.
У реєстраційній картці на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа письмово зазначає та підтверджує своїм особистим підписом, що нею вчинено всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування).
Відповідно до ч. 12 ст. 47 зазначеного Закону державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця, якщо вони не передбачені частиною дев'ятою цієї статті.
Згідно з ч. 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які передбачені частиною дев'ятою цієї статті, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, встановленим частиною одинадцятою цієї статті, частиною першою або другою статті 8 цього Закону; документи подані не в повному обсязі; документи подані раніше строку, встановленого частиною одинадцятою цієї статті; від органів державної податкової служби та/або Пенсійного фонду України надійшло повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, і воно не відкликане.
Відповідно до ч. 17 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що ОСОБА_3 при зверненні до Державного реєстратора із заявою щодо припинення підприємницької діяльності, правильно зазначила строк для пред'явлення вимог кредиторів в межах, встановлених законодавством України.
Підстав для залишення без розгляду поданих ОСОБА_3 документів у Державного реєстратора не було. Рішення Державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3 є правомірним.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст.,ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг» залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 9 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Усенко Є.А.
Юрченко В.П.