"17" липня 2014 р. м. Київ К/9991/55639/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Бухтіярової І.О.
за участю:
секретаря Мосійчук І.М.
представника позивача Заярного В.С.
представника відповідача Міровського В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.06.2011
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011
у справі № 2а/0270/1817/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВН-ІНТЕР» ЛТД
до Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВН-ІНТЕР» ЛТД (далі по тексту - позивач, ТОВ «АВН-ІНТЕР» ЛТД) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування стали встановлені позаплановою невиїзною перевіркою факти відсутності підстав для відшкодування ПДВ, про що визначено в акті невиїзної позапланової перевірки від 21.07.2008 №1897/2330/13311115.
З акту перевірки слідує, що за юридичною адресою: м. Вінниця, вул. Д.Нечая 171, та за фактичною адресою: с. Лука-Мелешківська, Тиврівське шосе 2, ТОВ «АВН-ІНТЕР» ЛТД не знаходиться, про що було складено акт спільно з працівниками податкової міліції. Акт про відсутність підприємства за юридичною адресою було складено 09.07.2008, тоді як перевірка проводилась з 17.07.2008 по 18.07.2008.
З листа ДПА у Вінницькій області від 05.08.2010, слідує, що ДПІ у м. Вінниці було виписано направлення №1814/10/23 на виїзну позапланову документальну перевірку позивача, однак жодних доказів того, що відповідачем вживалися заходи для виїзду за місцезнаходженням позивача з метою проведення позапланової перевірки до закінчення відведеного на перевірку терміну, відповідачем не надано ні до акту перевірки від 21.07.2008, ні до зазначеного листа ДПА.
Як вбачається із складеного акту перевірки від 21.07.2008, фактично ДПІ у м. Вінниці було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача в приміщенні інспекції у м. Вінниці з 17.07.2008 по 18.07.2008, без дотримання вимог чинного законодавства, передбаченого для проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання.
У висновку акту перевірки від 21.07.2008 зазначено, що перевіркою встановлено: в порушення пп. 7.4.5, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період з 01.01.2007 по 01.09.2007 у сумі 5177054,00 грн. З вказаного акту слідує, такий висновок зроблений на підставі того, що за юридичною та фактичною адресою позивача підприємство не знаходиться, а тому в зв'язку з неможливістю проведення позапланової документальної перевірки, неможливо підтвердити достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.
Проте, довідкою ЄДРПОУ про реєстрацію ТОВ «АВН-ІНТЕР» ЛТД стверджується, що позивач зареєстрований за адресою: м. Вінниця, вул. Д.Нечая, 171, де і знаходиться по даний час, що підтверджується також довідкою Відділення поштового зв'язку-12 м. Вінниці, в якій зазначено, що вся поштова кореспонденція доставляється позивачу за його поштовою адресою.
Також, позивач щомісяця подає до ДПІ м. Вінниці податкові декларації з ПДВ, про що свідчить штамп ДПІ у м. Вінниці про отримання декларації з ПДВ за липень 2008 року.
Отже, суди дійшли вірного висновку про те, що відсутність платника податку на подану вартість за місцем його знаходження на час проведення податковим органом перевірки не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Крім того, як встановлено судами, під час складення акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідачем грубо порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок дотримання поданого валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 №327.
Перевіркою, що була проведена відповідачем за період з 01.01.2007 по 01.02.2007, за результатами якої складений акт №735/2330/13311115 від 19.04.2007 та виїзною плановою перевіркою, яка була проведена з 01.10.2006 по 01.10.2007, за результатами якої також було складено акт від 21.03.2008 №636/2310/13311115, даними перевірками було встановлено наявність правових підстав для нарахування суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 5217225,00 грн.
Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Пунктом 7.7 ст. 7 даного Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Бюджетне шкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, значених цим Законом. Сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом, відповідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Щодо твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що строк звернення до суду ТОВ «АВН-ІНТЕР» ЛТД не пропущено, адже про порушення прав свобод та інтересів позивач дізнався 07.07.2010 тоді як строк звернення до суду визначений спеціальними актами законодавства та складає 1095 днів.
Отже, оцінивши докази, які є у справі за своїм переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.06.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)І.О. Бухтіярова