"10" липня 2014 р. м. Київ К/9991/49704/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінжиніринг-Постач»
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011
у справі №2а-11518/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінжиніринг-Постач»
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецінжиніринг-Постач» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Спецінжиніринг-Постач») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова) від 09.09.2010 №0000290700/0 та 09.09.2010 №0000280700/0.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: невикористання права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2009 року в сумі 34438,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 2849,00 грн., за березень 2010 року в сумі 831,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 457,00 грн. і врахування цих сум в декларації з ПДВ за червень 2010 року; завищення залишку від'ємного значення з ПДВ попередніх звітних податкових періодів в сумі 273389,00 грн., яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту за періоди 01.05.2009 -31.10.2010; безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ травня 2010 року за взаємовідносинами з ПП «Вакоресурс» на суму податку в розмірі 44351,00 грн., оскільки ці відносини відбувались за нікчемним правочином, що суперечить ст. ст. 215, 216. 228 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ травня 2010 року суми податку в розмірі 1991,73 грн., яка не підтверджена податковими накладними або іншими документами, які в силу Закону України «Про податок на додану вартість» дають право на збільшення податкового кредиту; безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ червня 2010 року за взаємовідносинами з ПП «Мега-Лугкомплект-В» на суму податку в розмірі 8708,10 грн., оскільки ці відносини відбувались за нікчемним правочином, що суперечить ст. ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ червня 2010 року за взаємовідносинами з ПФ «Ультра-брайт» на суму податку в розмірі 38148,08 грн., оскільки ці відносини відбувались за нікчемним правочином, що суперечить ст. ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ червня 2010 року за взаємовідносинами з ПП «Міромаркет-07» на суму податку в розмірі 41444,39 грн., оскільки ці відносини відбувались за нікчемним правочином, що суперечить ст. ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ червня 2010 року на суму 88300,57 грн. за податковими накладними, які оформлені з порушенням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції позивача з ПП «Вакоресурс», ПП «Мега-Лугкомплекс-В», ПП «ТПФ «Ультра - брайт», ПП «Міромаркет-07», за наслідками яких сформовано валові витрати та податковий кредит в періоді, що перевірявся, не мали реального характеру, оскільки в силу відсутності у контрагента позивача виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а так само здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності цим контрагентом.
Згідно з п. 1.6, п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Приписами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
08.08.2008 між позивачем (в якості покупця) та ПП «Мега-Лугкомплект-В» (в якості продавця) було укладено договір №ДГ-08/08/08-01, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей. Згідно з відомостями зазначеного договору місцезнаходженням ПП «Мега-Лугкомплект-В» є м. Луганськ, вул. Переяславська, буд.13, місцезнаходженням позивача, ТОВ «Спецінжиніринг-Постач» - м. Харків, вул. Плиткова, ГСП-2.
21.04.2010 між позивачем (в якості покупця) та ПП «"Вакоресурс» (в якості продавця) було укладено договір №П-21/04, предметом якого є поставка будівельних матеріалів. Згідно з відомостями зазначеного договору місцезнаходженням ПП «Вакоресурс» є м. Луганськ, вул. Комунарська, буд.34, місцезнаходженням позивача, ТОВ «Спецінжинірінг-Постач» - м. Харків, вул. Плиткова, ГСП-2.
Згідно з витратною накладною від 20.03.2009 №РН-20-03-09-06 між ПП «Міромаркет-07» (в якості постачальника) та ТОВ «Спецінжиніринг-Постач» (в якості покупця) мала відбутись поставка товару (бетоніт МАХВОRЕ НDD, полімер рідкий ROD ЕАZY, полімер порошковий РОLY РАС R). За відомостями зазначеної накладної місцезнаходженням ПП «Міромаркет-07» є м. Луганськ, вул. Переяславська, буд.13, а місцезнаходженням позивача, ТОВ «Спецінжиніринг-Постач» згідно з матеріалами справи є м. Харків, вул. Плиткова, ГСП-2.
06.07.2009 між позивачем (в якості покупця) та ПП «Торгово-посередницька фірма «Ультра Брайт» (в якості продавця) було укладено договір №П-6/7, предметом якого є поставка будівельних матеріалів. Згідно з відомостями зазначеного договору місцезнаходженням ПП «ТПФ «Ультра Брайт» є м. Луганськ, вул. Сосюри, буд. 139/336, місцезнаходженням позивача, ТОВ «Спецінжиніринг-Постач» - м. Харків, вул. Плиткова, ГСП-2.
Згідно з витратною накладною від 30.11.2009 №РН-30-11-09-05 між ПП ТПФ «Ультра Брайт» (в якості постачальника) та ТОВ «Спецінжиніринг-Постач» (в якості покупця) мала відбутись поставка товару (щит опалубки, суміш бетонна В-3,15, суміш бетонна В15, муфта терморезисторна, труба ПЕ 100, кріплення трубопроводів, труба ПВХ), згідно з витратною накладною від 09.07.2008 №РН-09-07-09-06 між ПП ТПФ «Ультра Брайт» (в якості постачальника) та ТОВ «Спецінжиніринг-Постач» (в якості покупця) мала відбутись поставка товару (гелевий згущувач, біополімерна суспензія, щити опалубки, щебінь, суміш асфальтобетонна, пісок, суміш бетонна, розчин кладочний, вапно хлорне, прокат стальний вуглецевий, електроди, грійник чугунний фланцевий, фланці). За відомостями зазначених накладних місцезнаходженням ПП «Міромаркет-07» є м. Луганськ, вул. Сосюри, буд. 139/336, а місцезнаходженням позивача, ТОВ «Спецінжиніринг-Постач» згідно з матеріалами справи є м. Харків, вул. Плиткова, ГСП-2.
Таким чином, обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (у тому числі податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Підтвердження отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які постачалися ПП «Вакоресурс», ПП «Мега-Лугкомплекс-В», ПП «ТПФ «Ультра - брайт», ПП «Міромаркет-07» товарно-транспортними накладними, не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскільки, законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N996-XIV від 16.07.1999 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).
Для надання належної правової оцінки законності формування позивачем даних податкового обліку за спірними операціями з придбання будівельних матеріалів судам з урахуванням доводів податкового органу слід було ретельно перевірити фактичне виконання цих операцій, дослідивши обставини стосовно використання придбаних матеріалів у будівельних роботах та з'ясувавши: на яких саме об'єктах відповідні матеріали використовувалися, які особи конкретно контролювали виконання цих робіт. Крім того судам попередніх інстанцій обов'язково необхідно було витребувати та дослідити первинні документи обліку в будівництві (акти приймання-передачі за формою КБ-2, довідок про вартість будівельних робіт за формою КБ-3), які виконувались позивачем для замовників, з метою з'ясування факту використання будівельних матеріалів придбаних у зазначених контрагентів.
Крім того, судами попередніх інстанцій, під час розгляду справи, необхідно було з'ясувати можливу обізнаність позивача щодо дефектів у правовому статусі його контрагента (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Зазначені обставини стосуються предмету доказування і підлягають обов'язковому аналізу судом. Частинами 4 та 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Проте, судами попередніх інстанцій, в порушення вказаних норм права, не було досліджено усіх обставин справи.
Відповідно до пункту 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Неповне з'ясування обставин справи щодо фактичних підстав для віднесення в податковому обліку до валових витрат відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень в частині скасування податкового повідомлення-рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказана неповнота судового розгляду не може бути усунута судом касаційної інстанції відповідно до приписів статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо меж касаційного перегляду адміністративної справи.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінжиніринг-Постач» задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2011 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров