24 липня 2014 року Справа № 9104/49361/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Богаченка С.І.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Бродівського районного центру зайнятості на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року по справі за позовом Бродівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
30 грудня 2010 року Бродівський районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просив стягнути з нього суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 12155,10грн. (дванадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень 10коп.).
Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ОСОБА_2, будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності Бродівською райдержадміністрацією, звернувся у Бродівський районний центр зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та 28 січня 2009 року отримав статус безробітного, хоча у своїй заяві від 28 січня 2009 року про надання статусу безробітного повідомив, що як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Бродівський районний центр зайнятості подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що оскаржувана постанова є прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального права та процесуального права.
Також, апелянт по справі зазначив, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 07 грудня 2009 року внесено запис щодо ОСОБА_2 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, тому 07 грудня 2009 року - є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що 28 січня 2009 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Бродівського районного центру зайнятості про надання статусу безробітного. За час перебування на обліку у Бродівському районному центрі зайнятості відповідач отримав матеріальне забезпечення, а саме допомогу по безробіттю за період з 28 січня 2009 року по 23 січня 2010 року в сумі 12155,10грн., що підтверджується розрахунком.
Згідно із Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у записі 4, державним реєстратором 08 грудня 2008 року, №29390050004000121 внесено рішення ОСОБА_2 фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 8 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем забороняється проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, щодо якої прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.
З висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача погодитися не можна. Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції неправильними і такими, що не відповідають вимогам законодавства України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. До зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно із п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 14 лютого 2007 року з №219, Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Відповідно до п.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, так як на час отримання статусу безробітного, відповідач ще був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де датою припинення підприємницької діяльності зазначається 07 грудня 2009 року.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Бродівського районного центру зайнятості - задоволити, Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року по справі № 2а-12692/10/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги.
Стягнути з ОСОБА_2, на користь Бродівського районного центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 12155,10грн. (дванадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень 10 копійок).
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя В.Я. Качмар
Суддя О.І. Мікула