Справа № 194/2638/13-ц
Провадження № 2/194/177/14
23 липня 2014 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Корягіна В.О.
при секретарі - Сафоновій А.Г.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ПАТ «Ідея Банк», про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3, третя особа ПАТ «Ідея Банк», про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 19.02.2002 р. між нею та відповідачем був укладений шлюб. За час перебування у шлюбі за спільні кошти ними було придбано рухоме майно, а саме автомобіль марки KIA модель Rio, 2011 року випуску, кузов НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1. 25.06.2011 р. між ОСОБА_3 та ПАТ «Плюс Банк» в подальшому ПАТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір №910.78502, згідно умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 108169,48 грн. для фінансування купівлі продажу вказаного транспортного засобу, а також було укладено договір застави на даний транспортний засіб. Таким чином зазначений автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя. Вартість автомобіля складає 116800 грн. Посилаючись на ст.ст. 63,69,70 СК України, просить суд розподілити спільне майно подружжя наступним чином - виділити у користування та визнати право власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки КІА, р/н НОМЕР_1, стягнути з відповідача на її користь в рахунок компенсації за автомобіль 50% вартості автомобіля в розмірі 58400 грн., а також стягнути судові витрати. В подальшому позивач змінила свої позовні вимоги та посилаючись на ст.ст. 61,63,65,70 СК України, просила суд виділити у власність та визнати право власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки КІА, р/н НОМЕР_1 та стягнути з відповідача компенсацію сплаченої вартості автомобіля у розмірі 63123,27 грн. В подальшому позивач змінила свої позовні вимоги та посилаючись на ст.ст. 61,63,65,70 СК України, просила суд виділити у власність та визнати право власності за ОСОБА_1 та за ОСОБА_3 по 1/2 частині на автомобіль марки КІА, р/н НОМЕР_1. В подальшому позивач змінила свої позовні вимоги та посилаючись на ст.ст. 60,68,69,70 СК України, зазначила, що автомобіль є неподільною річчю, тому підлягають стягненню тільки грошові кошти, витрачені сторонами за період проживання однією сім'єю, тобто з 25.06.2011 р. до 01.04.2013 р., половина яких складає 45563,40 грн. Просила суд визнати право власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки КІА, р/н НОМЕР_1 та стягнути з відповідача компенсацію сплаченої вартості автомобіля у розмірі 45563,40 грн., а також судові витрати.
Відповідач не погодився з позовними вимогами та подав свої заперечення. В них, зазначив, що посилання позивача на ст.ст. 60,61,70 СК України є помилковим, оскільки вартість майна при недосягненні згоди між подружжям визначається тільки з дійсної вартості на час розгляду справи. Оціночна вартість зазначеного автомобіля складає 82681 грн., тобто половина вартості складає 41340,50 грн. Вважає, що необхідно визнати за ним право власності на оспорюваний автомобіль.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та суду пояснила, що вона з відповідачем проживали однією сім'єю з 25.06.2011 р. до 01.04.2013 р., і за даний період ними були сплачені грошові кошти, а саме первісний внесок за автомобіль в якій входять суми, сплачені за страхові внески, частково повернутий кредит, сплачені відсотки за користування кредитом та суми, сплачені на страхування автомобіля. Просила суд визнати право власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки КІА, р/н НОМЕР_1 та стягнути з відповідача компенсацію сплаченої вартості автомобіля у розмірі 45563,40 грн., а також судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позов позивача підтримала повністю, посилаючись на ст.ст. 60,68,69,70 СК України, та зазначила, що автомобіль є неподільною річчю, тому підлягають стягненню тільки грошові кошти, витрачені сторонами за період проживання однією сім'єю, тобто з 25.06.2011 р. до 01.04.2013 р., які складаються з первісного внеску за автомобіль, в якій входять суми, сплачені за страхові внески, частково повернутого сумісного кредиту, загальної суми сплачених відсотків за користування кредитом та сум, сплачених на страхування автомобіля. Просила суд визнати право власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки КІА, р/н НОМЕР_1 та стягнути з відповідача компенсацію сплаченої вартості автомобіля у розмірі 45563,40 грн., а також судові витрати.
Відповідач ОСОБА_3, представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення. Суд зі згоди позивача та представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Тернівського міського суду від 24.03.2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу був задоволений та шлюб укладений 19.02.2002 р. згідно актового запису №26 між сторонами О.В. був розірваний, рішення суду набрало законної сили 04.04.2014 р. (а.с. 9,110).
Як вбачається з кредитного договору №910.78502 від 25.06.2011 р. ОСОБА_3 25.06.2011 р. уклав кредитний договір про надання коштів у розмірі 108169,48 грн. строком на 60 місяців під 14,70% процентів річних за користування кредитом, з яких 105120,00 грн. - на фінансування купівлі автомобілю марки KIA модель Rio, 2011 року випуску, кузов НОМЕР_5, 3049,48 грн. на фінансування страхового платежу за страхування життя позичальника. Роздрібна ціна купівлі автомобіля складає 116800 грн. Позичальник власними коштами сплачує продавцю частину ціни купівлі ТЗ - 11680 грн. Транспортний засіб автомобіль марки KIA модель Rio, 2011 року випуску, кузов НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходиться під заставою у банку ПАТ «Ідея Банк», що підтверджується копіями договорів №910.78502 від 25.06.2011 р. та №910.78502 від 08.08.2011 р. (а.с. 10-15).
Як вбачається з листів ПАТ «Ідея Банк, який є правонаступником ПАТ «Плюс Банк» №161-06/11253 від 12.02.2014 р. та №16.105/108926 від 03.07.2014 р. про погашення заборгованості за кредитним договором №910.78502 від 25.06.2011 р., фінансування купівлі позичальником транспортного засобу у сумі 105120 грн., фінансування страхового платежу за страхування життя позичальника 3049,48 грн. При видачі кредиту позичальник власними коштами сплатив частину ціни ТЗ - 11680 грн. Позичальником також оформлювалися договори добровільного страхування наземних транспортних засобів, які оплачені наступним чином : договір від 26.06.2011 р. - 8779,86 грн., договір від 29.06.2012 р. - 4988,90 грн. Погашення позичальником тіла кредиту -944,47 грн., 1217,64 грн., 1275,54 грн., 1248,77 грн., 1306,04 грн., 1280,66 грн., 1300,10 грн., 1396,26 грн., 1333,67 грн., 1389,18 грн., 1367,57 грн., 1422,40 грн., 1402,31 грн., 1419,76 грн., 1473,54 грн., 1455,79 грн., 1508,84 грн., 175,57 грн., 1492,70 грн., 2,86 грн., 1508,42 грн., 2,67 грн., 1626,85 грн., погашення позичальником відсотків за користування кредитом - 1437,62 грн., 1338,70 грн., 1280,80 грн., 1307,57 грн., 1250,30 грн., 1275,68 грн., 1256,24 грн., 1160,05 грн., 1222,67 грн., 1167,16 грн., 1188,77 грн., 1133,94 грн., 1154,03 грн., 1136,58 грн., 1082,80 грн., 1100,55 грн., 1047,50 грн., 1063,64 грн., 1045,72 грн., 927,48 грн. (а.с. 41,134-139).
Як вбачається зі звіту про оцінку транспортного засобу від 13.02.2014 р., ринкова вартість автомобіля марки KIA модель Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 82681 грн. (а.с. 28-38).
Як вбачається з акту №227 від 09.12.2013 р., складеного начальником ЖРЕУ№3 з участю сусідів, ОСОБА_3 з квітня 2013 року в квартирі АДРЕСА_1 не мешкає (а.с. 39).
Відповідно до ч.3,4 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Під майном ч.1 ст. 190 ЦК України має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до ч.3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором. є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частина 4 ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Отже об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використане на задоволення потреб сім'ї.
Про що також зазначено і в постанові Верховного Суду України від 19.06.2013 р. з перегляду ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 січня 2013 року у справі про поділ майна подружжя.
Згідно ч.1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ч. 2 ст. 372 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Таким чином, 1/2 частина, грошових коштів, сплачених за тіло кредиту, які були наданні на фінансування купівлі автомобіля марки KIA модель Rio, 2011 року випуску, кузов НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також 1/2 частина грошових коштів, сплачених на страхування даного автомобіля, за оспорюваний період з 25.06.2011 р. до 01.04.2013 р. складає 25455,81 грн.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення 1/2 частини суми відсотків, які були сплачені за користування кредиту слід відмовити, оскільки дані суми відповідачем були сплачені банку ПАТ «Ідея Банк» саме за користування кредитними коштами, які були надані банком відповідачу для купівлі оспорюваного автомобіля №910.78502 від 25.06.2011 р. і не використовувались на придбання зазначеного автомобілю, а відповідно до позовних вимог у даній цивільній справі виник спір саме за спільне сумісне майно - автомобіль марки KIA модель Rio, 2011 року випуску, кузов НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Таким чином, судом враховується той факт, що як встановлено в судовому засіданні, 1/2 частина, грошових коштів, сплачених за тіло кредиту, які були наданні на фінансування купівлі оспорюваного автомобіля, а також 1/2 частина грошових коштів, сплачених на страхування даного автомобіля, за оспорюваний період з 25.06.2011 р. до 01.04.2013 р. складає 25455,81 грн., а інша сума - відсотки, були сплачені саме за користування кредитними коштами і не є предметом спору. Крім того, суд прийшов до висновку, що договір №910.78502 від 25.06.2011 р. був укладений одним із подружжя відповідачем ОСОБА_3 в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно в оспорюваний період фактично використовувалось на задоволення потреб сім'ї, а саме придбання автомобілю, однак після розірвання шлюбу використовується тільки відповідачем, тобто дане майно є спільною сумісною власністю, тому оскільки автомобіль є неподільною річчю, який знаходиться у заставі ПАТ «Ідея Банк», а основним позичальником є відповідач, який також вважає за необхідне визнати за ним права власності на даний автомобіль, а відповідач не бажає бути співвласником автомобіля, та на підставі зазначеного, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити частково, та визнати за відповідачем право власності на оспорюваний автомобіль, стягнувши з відповідача на користь позивача 1/2 частину, грошових коштів, сплачених за тіло кредиту, які були наданні на фінансування купівлі оспорюваного автомобіля, а також 1/2 частина грошових коштів, сплачених на страхування даного автомобіля, за період з 25.06.2011 р. до 01.04.2013 р. у розмірі 25455,81 грн., а також судовий збір у розмірі 254,55 грн.
Керуючись ст.ст. 61,65,68,69,71 СК України, ст.ст. 10,11,27-30,60,88,179,212-215,224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ПАТ «Ідея Банк», про поділ спільного майна подружжя, задовольнити частково.
Розподілити спільне сумісне майно, визнавши за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на автомобіль марки KIA модель Rio, 2011 року випуску, кузов НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнувши з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_4, - грошові кошти, сплачені на погашення кредиту №910.78502 від 25.06.2011 р. у розмірі 25455 (двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 81 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_4, судовий збір у сумі 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 55 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий