23.07.2014 року Справа № 904/1271/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідача)
суддів: Широбокової Л.П., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Валяр М.Г.,
представники:
від позивача: Русанова В.В. представник, довіреність № 30 від 01.01.2014 року;
від відповідача: Чобанюк Т.М. представник, довіреність № 52-16/77 від 23.01.2014 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року у справі №904/1271/14
за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 26 221 грн. 32 коп.
У березні 2014 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" (надалі - ДП "Придніпровська залізниця") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "Південний ГЗК") на свою користь плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 26 221 грн. 32 коп. та понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року у справі №904/1271/14 (суддя Колісник І.І.) позов задоволено, з ПАТ "Південний ГЗК" на користь ДП "Придніпровська залізниця" стягнуто 25 287 грн. 60 коп. плати за користування вагонами, 933 грн. 72 коп. збору за зберігання вантажу та 1 827 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необгрунтованими та безпідставними.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства та на предмет повноти з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Між ВАТ "Південний ГЗК" ( в подальшому ПАТ "Південний ГЗК") та ДП "Придніпровська залізниця" укладений договір №ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006 року (надалі - договір-1), предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.
Сторонами також укладено договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008 року (надалі - договір-2), відповідно якого із посиланням на Статут залізниць України та Правила перевезення вантажів експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику (відповідачу), що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 метрів від стрілки примикання.
Згідно п.4 договору-2 рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації та місцевої інструкції по обслуговуванню під'їзної колії.
Відповідно до п.6 договору-2 вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власної колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плати за користування вагонами і контейнерами, штрафи), в тому числі спірні, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) та ін. (п.3.2 договору-1).
Пунктом 16 договору-2 передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів та збір за зберігання вантажу на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передплаті через ЄТех ПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Згідно ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус „вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф. ГУ-23.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 Правил користування вагонами і контейнерами).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно п.9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).
По накладним, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач прийняв порожні вагони до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Південний ГЗК".
На шляху прямування вагони були затримані на станції підходу Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Південний ГЗК" на свою під'їзну колію, про що позивачем видано накази №467 від 27.08.2013 року, №468 від 27.08.2013 року; складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №61 від 27.08.2013 року, №62 від 27.08.2013 року; акти загальної форми ГУ-23 №140 від 27.08.2013 року, №141 від 27.08.2013 року та направлені відповідачеві відповідні повідомлення.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідність вантажовласника (а.с. 57-124 т.1).
Позивачем нараховано плату за користування вагонами в загальному розмірі 25 287 грн. 60 коп. за відомостями ф.ГУ-46 №11099796, №11099797, №31089766, №010099769, №01099768 та збір за зберігання ватнажу в загальному розмірі 933 грн. 72 коп. за накопичувальними картками форми ФДУ-2 №03099174, №03099175 за весь час затримки вагонів, які представники відповідача підписали із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзду колію.
Позивач зазначає, що після отримання відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" повинен надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під"їздну колію конкретні вагони, який відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, що дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі комбінатом вагони на приймально-здавальні колії їх власника. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приоритетність подавання вагонів на під"їздну колію ПАТ "Південний ГЗК". Вказує, що відповідачем порушено положення п. 8 договору-2, а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі ст. Кривий Ріг на ст. Допоміжна та спричинило скупчення вагонів на станції призначення.
Згідно п. 8 договору-2 про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача щодо яких складено вищевказані акти загальної форми. Відповідні записи відображені у книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с. 174 - 209 том 1).
Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони; доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач не надав.
Апелянт вказує на невідповідність актів №№7080, 7081, 7082, 7094, 7095, 7096 та 7102 загальної форми ГУ-23, складених на станції призначення, вимогам п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника, з підстав їх підписання одноосібно залізницею.
Згідно роз'яснення Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/775/14 від 12.06.2014 року) щодо зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача і через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, у відповідних питаннях слід керуватися п.8 Правил користування вагонами і контейнерами. У разі відмови представника вантажовласника підписати акт загальної форми ГУ-23 станція призначення складає акт про відмову від підписання акта представником вантажоодержувача.
Відповідно до п. 5 р. 60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності жодна із сторін не має права відмовитись від підпису акта загальної форми. У разі незгоди із змістом акта сторона може викласти свою думку. У випадку відмови від підпису акта представників відправника (одержувача) акт підписується особами, що брали участь у його складанні. При цьому у актах робиться відмітка про пред'явлення акта на підпис представнику відправника (одержувача) та про його відмову від підпису акта. Ця відмітка також засвідчується підписами осіб, що брали участь у складанні акта.
У вищезазначених актах на віднесення на відповідальність вантажовласника є посилання на відмову відповідача від їх підписання, що засвідчено підписами представників залізниці.
Апелянт зазначає, що надані позивачем акти загальної форми ГУ-23, що підписані його представниками, складені в день закінчення затримки вагонів і особи, які їх підписали, не були свідками обставин, що мали місце на початок затримки вагонів.
Відповідно до п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. Складання даних актів окремо на час початку та на час затримки вагонів діючим законодавством не передбачено. Надані позивачем акти загальної форми ф.ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери. Зазначені акти засвідчені підписами представників як залізниці, так і вантажоотримувача, які підписавши їх, погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі , щодо періоду затримки вагонів. Тому доводи відповідача в цій частині колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. п. 3,5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.
ПАТ "Південний ГЗК" надано суду довідку про наявність вільних колій на ст. Допоміжна на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі ст.Кривий Ріг. Але відповідачем не представлено суду доказів в підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.
Зайнятість прийомо-відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014 року) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Надані позивачем пояснення поїзних диспетчерів свідчать про неможливість подачі спірних вагонів в зв'язку з зайнятісттю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким не забирались подані на його адресу вагони.
Висновок відповідача про наявну можливість позивачу доставити спірні вагони на станцію призначення на фоні встановлених ним випадків перевищення залізницею часу обробки поїздів, проведення на цих коліях маневрової роботи та інших технологічних операцій, який зроблений за результатом аналізу наданого позивачем Положення про зайнятість колій на станції призначення, не заслуговує на увагу. Надане позивачем Положення про зайнятість колій на станції призначення носить інформативний характер. Наведена в ній інформація потребує фахового аналізу, для чого необхідні спеціальні знання.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача з приводу того, що підготовка залізницею на коліях станції порожніх вагонів під навантаження, знаходження їх під обробкою - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.
Викладені вище обставини свідчать, що затримка вагонів мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їздну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року у справі №904/1271/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
(Повний текст постанови складено 24.07.2014 року).