16 липня 2014 року 810/3948/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Роздобудько Я.В., за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Транс Груп» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.06.2014 р. №0005852203 та від 16.06.2014 р. №0005842203, -
ТОВ «Укр Транс Груп» звернулося до суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.06.2014 р. №0005852203 та від 16.06.2014 р. №0005842203.
У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ТОВ «Укр Транс Груп» отримало податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській №0005842203 від 16.06.2014 р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 118750,00 грн., в тому числі 95000,00 грн. за основним платежем та 23750,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0005852203 від 16.06.2014 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у сумі 24096,00 грн.
Пояснює, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 27.05.2014 р. №283/10-06-22-03/35875781 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укр Транс Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Гефест Альянс»за період з 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р. (далі - Акт перевіри).
Вказує, що позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.
У судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач - Броварська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укр Транс Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Гефест Альянс»за період з 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому зафіксовані порушення податкового законодавства. На підставі чого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірним та таким, що відповідають нормам чинного законодавства.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі наказу від 21.05.2014 р. №486 Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Транс Груп», в частині дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Гефест Альянс» за серпень 2013 р., за результатами перевірки складено акт.
Актом перевірки було встановлено порушення ТОВ «Укр Транс Груп» п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 100000,00 грн., в т.ч. за серпень 2013 р. в сумі 100000,00 грн. та п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 р. на суму 95000,00 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0005842203 від 16.06.2014 р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 118750,00 грн., в тому числі 95000,00 грн. за основним платежем та 23750,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0005852203 від 16.06.2014 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у сумі 24096,00 грн.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.
Як стверджує позивач у серпні 2013 р. він мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Гефест Альянс» згідно господарського договору.
Між ТОВ «УКР ТРАНС ГРУП» та ТОВ «Гефест Альянс» було укладено договір поставки №7/08-13 від 07.08.2013 р. Відповідно до умов договору Постачальник (ТОВ «Гефест Альянс») зобов'язується поставити Замовнику (ТОВ «УКР ТРАНС ГРУП») у відповідності з умовами даного договору щебінь, пісок річковий для будівництва. Поставка товару по якості і ціні повинна відповідати заявкам замовника. На кожну заявку замовника поставка здійснюється по окремому супровідному документу продавця. Якість товару, яка передається продавцем, повинна відповідати державним стандартам, які діють в Україні ДСТУ, ТУ, що підтверджується документами, які повинен надавати продавець (паспортом, сертифікатом якості виробника, сертифікатом відповідальності тощо) інші супровідні документи.
На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем було надано договір поставки, видаткова накладна, платіжні доручення.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 22.05.2006 р. №493 (далі - Правила перевезення), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.
Підпунктом 11.1 пункту 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Підпунктом 11.5. пункту 11 Правил передбачено: Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно - транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Згідно підпункту 11.7. пункту 11 Правил, Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Позивач не надав суду жодних документів стосовно підтвердження фактів транспортування товару ТОВ «Гефест Альянс» (відсутні товарно-транспортні накладні та документи щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт).
Таким чином не можливо встановити факт транспортування (передачі) товару.
Відповідно до ст. 13 Закону України від 17.05.2001 р. №2406-ІІІ «Про підтвердження відповідності», постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.
Суду не надано сертифікатів якості або інших документів, що передбачені чинним законодавством, які підтверджують якість придбаної продукції у ТОВ «Гефест Альянс», що передбачено умовами договору.
Судом встановлено, що до ЄРДР 25.03.2014 внесено запис №3201410000000036 про вчинення рядом суб'єктів господарювання кримінального правопорушення що мають ознаки злочину передбаченого ст. 205 КК України в якому зазначено про факт надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту. Невстановлені особи, які діяли за попередньою змовою, з метою прикриття незаконної діяльності у період 2011-2013 року створили шляхом реєстрації ряд суб'єктів підприємницької діяльності. Серед суб'єктів зокрема зазначено ТОВ «Гефест Альянс».
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у періоді, що перевірявся.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Податкова звітність повинна бути підписана керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби.
Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу...»
В порушення п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ «Укр Транс Груп» неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Гефест Альянс», за серпень 2013 року в сумі 100000,00 грн.
Отже, вказане порушення п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України призвело до завищення податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік всього у сумі 100000,00 грн., у тому числі: за серпень 2013 року в сумі 100000,00 грн.
У відповідності до пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704 (в редакції що діяла на дату здійснення фінансово-господарських операцій), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, в даному випадку видаткові накладні, які не містять інформації про посадових або уповноважених осіб, які підписали накладну, оформлені з порушеннями вимог законодавства, а тому не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, Акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням вищевикладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);
Згідно п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
відповідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Необхідною умовою для віднесення витрат на придбання товару до складу витрат звітного періоду є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операції, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.
У разі встановлення відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні витрати не можуть включатися до складу витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.
В порушення, п.138.2, п.138.4, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, ТОВ «Укр Транс Груп» не правомірно віднесено до складу витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Гефест Альянс» за 2013 рік суму в розмірі - 500000,00 грн. чим занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 95000,00 грн.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем винесено правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 липня 2014 року