Справа № 686/9127/14-а
14 липня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої - судді Логінової С.М.,
при секретарі - Мельнику І.Б.,
за участю позивача - ОСОБА_1
за участю представника позивача - ОСОБА_2
за участю представника відповідача - Сумнєвич Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, за участю третьої особи на стороні відповідача - товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, за участю третьої особи на стороні відповідача - товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій посилаючись на те, що вона розпочала свою трудову діяльність на Хмельницькому заводі тракторних агрегатів, куди була прийнята відповідно до наказу № 280 від 14 07 1980 року. На даному підприємстві працювала до 14.12.1999 року, з якого була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. 10.05.1983 році відповідно до наказу № 128 була переведена в термогальванозборочний цех, де працювала на посаді травильника до 09.07.1991 р., що відповідно до Списку № 1 є особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Дані обставини підтверджуються записами в моїй трудовій книжці.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Списку №1 виробництв, цехів професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, посади які позивач обіймала в акціонерній компанії «Адвіс» є роботою з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з врахування пільгового стажу за період 14.07.1980 року по 14.12.1999 року. З 01.08.2013 року позивачу було припинено виплату пільгової пенсії в зв'язку з перевіркою ТЗДВ «Завод Адвіс», де не знайдено документів, які б підтверджували її право на пенсію за віком на пільгових умовах. ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про поновлення виплати пенсії, але листом від 5 травня 2014 року їй було відмовлено у поновленні виплати пенсії за віком на пільгових умовах.
П. 10 порядку застосування Списку №1 і №2 виробництв професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком пільгових умовах затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи.
Позивач просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 неправомірними. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому поновити виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з 01.08.2013 року та виплатити заборгованість за цей період. Стягнути з управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір в сумі 73,08 грн., витрати на правову допомогу - 1000,00 грн.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому проти позову заперечила, посилаючись на те, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому є правомірними.
Представник третьої особи - товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» у судове засідання не з'явився, заперечень на позов не подав, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення цього Закону (від 5.11.1991 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються, якщо на день введення у дію цього закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії у розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно ч. 1 п. «п» ст. 13 вказаного Закону, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають право незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 30.05.1983 року присвоєно кваліфікацію травильника третього розряду термогальванозборочного цеху. 09.07.1991 року ОСОБА_1 переведена в механічний цех шліфувальником третього розряду.
Відповідно до довідки, уточнюючої характер роботи від 21.04.2008 р. ОСОБА_1 з 30.05.1983 р. по 09.07.1991 року працювала на посаді травильника 3-го розряду, зайнятого травленням металу у розчинах, що містять шкідливі речовини першого класу небезпеки. Виконувана робота передбачена пільговим пенсійним забезпеченням за Списком № 1 розділу ХХІ «Загальні професії».
ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно із Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України №36 від 16.01.2003 р.
Рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому позивачу з 01.08.2013 р. припинено виплату пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки за результатами повторної зустрічної перевірки встановлено недостовірність видачі довідки, уточнюючої пільговий характер роботи, наданої ОСОБА_1 для призначення пенсії, а саме в уточнюючій довідці зазначено, що з 30.05.1983 р. по 09.07.1991 р. ОСОБА_1 працювала на посаді травильника 3-го розряду у термогальваноскладальному цеху. При проведенні перевірки було встановлено, що в наказах на переведення ОСОБА_1 та звільнення з пільгової роботи зазначено інші посади: токаря та шліфувальника.
Згідно із ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Недостовірність відомостей в уточнюючій довідці про пільговий характер роботи достеменно встановлена відповідачем не була, зокрема відсутній вирок суду, який встановлює відповідальність за підробку означеної довідки. Представником відповідача не надано також доказів, які би підтверджували фальсифікацію ОСОБА_1 відомостей, вписаних у довідку про уточнюючий характер роботи.
Предметом заявленого позову є законність рішення відповідача про припинення виплати пенсії позивачу, а тому в межах заявленого позову законність та обґрунтованість призначення ОСОБА_1 пенсії додаткового дослідження не потребують.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Отже, сумніви відповідача стосовно уточнюючої пільговий характер довідки, необхідної для призначення пенсії, мають бути підтверджені належними доказами
Частиною 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ, передбачено що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, аналіз зазначеного законодавства дає підстави зробити висновок, що з пенсіонера може бути стягнута сума пенсії, сплачена надміру, тільки внаслідок зловживань (недобросовісності) з боку пенсіонера або за наявності рахункової помилки. Жодного доказу, який би підтверджував, що є зловживання з боку позивача, відповідачем не надано.
Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про припинення виплати пенсії позивачеві, а тому слід визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Суд приходить до висновку, що слід поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, виплативши пенсію за віком на пільгових умовах з 01.08.2013 року та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому виплати ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.08.2013 р.
Відповідно до ст.ст. 84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права під час вирішення цивільної справи. В матеріалах справи відсутній розрахунок кількості годин, які затратила для надання правової допомоги адвокат ОСОБА_4 в даній справі, не надано розрахунку розміру витрат на правову допомогу. Крім договору про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 14 квітня 2014 року, надрукованої адвокатом ОСОБА_4 квитанції про вартість послуг, інших доказів того, що ОСОБА_1 як позивач понесла витрати на правову допомогу в матеріалах справи немає.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 56 ЦПК України особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. Позивач не заявляла клопотання про залучення ОСОБА_4 до участі у справі як особи, яка надає правову допомогу і відповідна ухвала судом не ухвалювалася. А тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення з управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на користь позивачки витрат на правову допомогу у сумі 1000 грн. слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 71, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1215 Цивільного кодексу України, суд
постановив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, за участю третьої особи на стороні відповідача - товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, виплативши пенсію за віком на пільгових умовах з 01.08.2013 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому повернути ОСОБА_1 утриману, згідно рішення про припинення виплати пенсії, пенсію.
В решті позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 73 грн. 08 коп. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України із рахунків управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд.
Суддя Логінова С.М.